Одним із найвидатніших польських воєначальників усіх часів є талановитий Тадеуш Коморовський. Він – генерал, який під час Другої світової війни керував Армією Крайовою та Батальйоном хлопським. Більш відомий за своїм позивним «Бур», Тадеуш Коморовський зробив величезний вклад у перебіг історичних подій. Про них та життя видатного воєначальника ми розповімо у нашій статті на warsawyes.com.
Біографічні відомості
Тадеуш Коморовський народився 1 червня 1895 році у селі Хоробрів (сучасна Тернопільська область, Україна) у сім’ї давнього шляхетського роду. Навчання юний Тадеуш Коморовський розпочав у ліцеї у Львові, а згодом вступив у Військову академію у Відні, навчання в якій завершив у 1915 році. Навчання в академії Франца-Йосифа настільки зацікавило молодого Тадеуша, що ще тоді він вирішив, що пов’яже своє життя з військовою справою.
Відразу ж після закінчення навчання він взяв участь у Першій світовій війні як командир роти. Тадеуш Коморовський боровся у складі австрійської армії. Перший бойовий досвід збагатив навички та знання Тадеуша, які в найближчому майбутньому допоможуть йому.
Вступ до Польської армії
Тадеуш Коморовський вступив до Польської армії у листопаді 1918 року. Свою службу він розпочав у 9 полку Малопольських уланів. Рівно через рік, двадцятип‘ятирічний Тадеуш Коморовський почав командувати дванадцятим полком Подільських уланів. Із тих пір аж до 1930-х років Тадеуш Коморовський обіймав посаду командира різних полків.
Паралельно Тадеуш Коморовський захоплювався спортом та приділяв йому чимало вільного часу. Він професійно займався верховою їздою та брав участь у Літніх Олімпійських іграх у 1924 році в Парижі.
У 1920 році під час боїв із більшовиками Тадеуша Коморовського було тяжко поранено у битві під Комаровом. За участь у боротьбі проти Червоної Армії та величезний вклад у розвиток Війська Тадеуш Коморовський нагороджений найпрестижнішим військовим орденом Virtuti Militari та трьома Хрестами за мужність.
Тадеуш Коморовський гармонійно поєднував військову службу та верхову їзду: він був інструктором в Офіцерській артилерійській школі у Торуні, а в період 1924-1926 – заступником командира 8 полку уланів ім. князя Юзефа Понятовського в Кракові.
Окрім цього, Тадеуш Коморовський був комендантом Професійної підофіцерської школи кавалеристів у Яворові (Львівська область) у період із 1926-1928 років. У 1938 році Тадеуш Коморовський обійняв посаду коменданта центру підготовки кавалеристів у Грудзьондзі.
Коли розпочалась польська кампанія, Тадеуш Коморовський був командиром Осередку запасу кавалерійського угруповання у Гарволіні. Після завершення боїв Коморовському вдалося уникнути полону, тому він прийняв рішення переїхати у Краків, де наприкінці 1939 року він створив власну Військову організацію. Уже через рік Тадеуш Коморовський став комендантом Краківсько-Сілезького терену Союзу збройної боротьби. Через декілька місяців його підвищили до генерала бригади, після чого авторитет Коморовського значно виріс.
Уже літом, 1941 року, Тадеуш Коморовський переїхав до Варшави, де обійняв посаду заступника генерала Стефана Ровецького (Головного коменданта СЗБ).
Тадеуш Коморовський та операція «Буря»
30 червня 1943 року гестапо арештувало генерала Стефана Ровецького. Після цього Тадеуш Коморовський почав виконувати обов’язки Головного коменданта.
Уже в листопаді цього ж року Тадеуш Коморовський видав наказ про початок спеціальної операції «Буря». Операція «Буря» – це збройне повстання, велика диверсія проти німецьких окупантів, яке планувалося у Варшаві.
Операція «Буря» була невдалою спробою польсько-російської співпраці проти Німеччини. Однак ціллю операції було визнання Союзом польських законів та територій. Очевидно, що Радянський Союз не збирався визнавати польську незалежність.
Початок операції «Буря» планувався на 31 липня 1944 року. Фронт із кожним днем підходив ще ближче до Варшави і саме тоді Тадеуш Коморовський розпочав повстання у польській столиці. Його наказ був схвалений делегатом Уряду Яном С. Янковським.
Коли операція «Буря» лише планувалась, не було передбачено бойових дій у столиці. Однак 21 липня 1944 року троє генералів на чолі із Тадеушом Коморовським прийняли рішення, яке ухвалило збройний конфлікт повстання. Тадеуш Коморовський упродовж всього повстання перебував у Варшаві. У місті також були його вагітна дружина та дитина. Тадеуш Коморовський ризикував втратити все, однак на перше місце поставив національні інтереси.
Операція «Буря» тривала 63 дні. Це була героїчна битва повстанців із окупантами. Коли Коморовський відчував провал повстання через брак зброї та людей, він прийняв складне рішення припинити його. Військова операція «Буря» вважається найбільшим підпільним повстанням в окупованій Німеччиною Європі.
До сих пір немає однозначних думок про операцію «Буря» Коморовського. Величезні втрати, сильні руйнації спричинили різні думки. Загинуло майже вісімнадцять тисяч повстанців, більше двадцяти тисяч було поранено. Гірші цифри серед цивільних втрат: під час повстання загинуло майже 180 тисяч осіб. У полон потрапило більше п’ятнадцяти тисяч повстанців, серед яких жінки та діти. Варшава після повстання була цілком зруйнована. Люди, які залишились у місті після повстання, були вивезені з Варшави. Більше ста тисяч варшав’ян потрапили на каторжні роботи до Рейху.
Полон та евакуація
Після придушення повстання, з жовтня 1944 року, Тадеуш Коморовський перебував у полоні до травня 1945 року. Спочатку він був у таборі для військовополонених офіцерів у Лангвассері, а згодом у таборі Колдіц. В останні дні війни Коморовському вдалося вийти з полону: його евакуювали та перевезли до Швейцарії.
Життя після війни
У травні 1945 року Тадеуш Коморовський переїхав до Лондона. На новому місці він відразу обійняв посаду Головнокомандувача. Тадеуш Коморовський перебував на ній до листопада 1946 року за дорученням генерала Андерса.
Із 1947 по 1949 рік Тадеуш Коморовський обіймав посаду прем’єра еміграційного уряду. Згодом він входив до Політичної ради, а з 1956 року – до Ради трьох. У Лондоні Тадеуш Коморовський проводив активну громадську та політичну діяльність, яка дозволила йому покращити своє становище після полону, знайти нові знайомства та нарешті влитися у мирне життя.
Тадеуш Коморовський також був співзасновником та очільником Головної ради кола Армії Крайової та Ради, яка займалась вивченням польського підпільного руху. У 1966 році Тадеуш Коморовський створив пам’ятну відзнаку – Хрест Армії Крайової.
У 1951 році на світ вийшла перша письмова праця Тадеуша Коморовського – його спогади «Підземна Армія».
За своє життя Тадеуш Коморовський був нагороджений більше двадцяти почесними відзнаками: тричі орденом Virtuti Militari, двічі Хрестом заслуги, Орденом Відродження Польщі, Хрестом Хоробрих, Військовою медаллю, медаллю учасника Першої світової війни, Хрестом Армії Крайової, Легіоном Заслуг від США та Орденом Білого Орла від США. Дві останні нагороди Тадеуш Коморовський отримав посмертно.
Тадеуш Коморовський помер 24 серпня 1966 року у Лондоні від гострого інфаркту міокарда у віці 77 років. Згодом, у 1994 році, відбулась церемонія перепоховання на військовому цвинтарі у Варшаві.