Одним із найбільш відомих сучасних громадських діячів, які розпочали свою діяльність ще в двадцятому столітті, є варшав’янин Владислав Бартошевський. Це легендарна постать, яка займає особливе місце в історії Польщі. Це людина, яка впродовж усього свого життя боролася та діяла виключно в цілях своєї держави. Біографія Владислава Бартошевського є чи не найкращим прикладом для сучасників, саме тому у нашій статті на warsawyes.com ми хочемо розповісти неймовірну історію життя видатного польського державного і політичного діяча, дипломата, історика та публіциста.
Біографія Владислава Бартошевського
Владислав Бартошевський народився 19 лютого 1922 році у Варшаві. Освіту здобув у столиці, закінчив таємний Гуманітарний факультет Варшавського університету, де вивчав полоністику. Про дитинство Владислава Бартошевського відомо небагато, але юність майбутнього діяча була доволі насиченою. Уже у віці двадцяти семи років його було ув’язнено на п’ять років. Однак це не змусило його опустити руки: Владислав Бартошевський приклав чимало зусиль для закінчення освіти та отримання омріяного диплому.
Тривалий період свого життя Владислав Бартошевський був викладачем. Але не завдяки освітній діяльності він став відомим не лише на всю Польщу, але й за межами країни. Владислав Бартошевський був одним із небагатьох активних громадських діячів, який, незважаючи на всі невдачі та труднощі, зумів досягти неабияких висот.
Друга світова війна
На початку Другої світової війни Владислав Бартошевський не стояв осторонь: він відразу приєднався до лав оборони і брав участь у битві за Варшаву. З 1940 року працював у Польському Червоному Хресті. Упродовж свого життя Владислав Бартошевський багато разів опинявся на волосині до смерті. У 1940 році він потрапив у німецький концтабір Аушвіц. Лише завдяки своїй попередній роботі його було звільнено в 1941 році завдяки впливу Червоного Хреста.
Опинившись на волі, Владислав Бартошевський вирішив продовжити свою роботу на благо держави. Саме тому він приєднався до Союзу збройної боротьби, а ще через рік включився в діяльність Фронту Відродження Польщі. Остання була підпільною організацією.
У 1942 році Владислав Бартошевський приєднався до лав Армії Крайової, де відповідав за інформацію та пропаганду. Через деякий час він приєднався до «Жеґоти».
Маючи освіту філолога, Владислав Бартошевський чудово проявив себе у публіцистиці. Тому тривалий час був секретарем редакції щомісячника «Правда» та редактором «Правда молодих». Паралельно Владислав Бартошевський був волонтером. Він допомагав колишнім в’язням та учасникам Варшавського повстання (хоч і сам брав участь у ньому).
Після Другої світової війни життя Владислава Бартошевського було насичене як і хорошими, так і поганими подіями. Його двічі було ув’язнено, після чого він знову повернувся до публіцистики. До падіння комунізму Владислав Бартошевський обіймав безліч почесних посад, брав активну участь у громадському та політичному житті Польщі.
Діяльність Бартошевського у 21 столітті
З 1990 до 2000 року Владислав Бартошевський був очільником Міжнародної ради музею в Освєнцимі. Як людина, яка перейшла ув’язнення та полон в Аушвіці, він мав величезний вплив на громадськість та міжнародну спільноту. З 2001 року він Бартошевський виконував обов’язки Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва. Саме ця організація займалась увіковіченням пам’яті подій та жертв найважливіших подій в історії Польщі. Владислав Бартошевський не припиняв своєї публіцистичної діяльності.
Владислав Бартошевський помер 24 квітня 2015 року у рідній Варшаві. Його життя та діяльність мала вагомий вплив на формування патріотизму та громадянської свідомості в Польщі. Саме тому постать Владислава Бартошевського є легендарною в історії країни.