Під час Другої світової війни Варшава неодноразово зазнала окупації, зокрема німецькими та радянськими військами. Наприкінці війни радянська армія разом з першою польською армією ввійшли до польської столиці, пише сайт warsawyes.com. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про те як у місто прийшли радянські офіцери.
Визволення
З 14 по 17 січня 1945 року тривала операція зі звільнення Варшави. У ній брала участь радянська армія, а також і польські загони. Загалом бої за лівобережну частину польської столиці тривали лише кілька годин. Усе через те, що німецьке командування боялось потрапити в оточення до ворогів, тому попередньо вивело з міста своїх військових. Перед цим вони обікрали варшавські квартири, зокрема забрали меблі та усі цінні речі. За різними даними, з Варшави на захід виїхало від 26 тисяч до понад 40 тисяч осіб в залізничних вагонах, чий багаж був переповнений краденими речами.
Увечері 17 січня 1945 року солдати радянської та польської армії увійшли до Варшави. Вони стали свідками руйнації міста. Столиця складалась лише з руїн. Лише невелика кількість варшавців змогла вижити після окупації. Солдати 1-ї польської армії були вражені від цього жахливого видовища. На вулицях міста ще де-не-де залишались міни, зброя, вирви від снарядів.
Загалом протягом п’ятирічної окупації німці перетворили Варшаву на суцільні руїни. Найбільших руйнувань вони завдали після падіння Варшавського повстання, коли свідомо, квартал за кварталом, грабували, палили і підривали будівлі польської столиці. Також було знищено 100 відсотків залізничних станцій, мостів, телефонної та авіаційної інфраструктури. Понад 90 відсотків було знищених культурних об’єктів, історичних будівель, зокрема релігійних споруд, лікарень та центрів охорони здоров’я, промислових будівель. Було пошкоджено залізничну інфраструктуру та навіть вуличне освітлення.
Під час Другої світової війни загальні втрати населення Варшави сягнули близько 600-800 тисяч осіб, зокрема 170 тисяч євреїв загинули або були замордовані під час Варшавського повстання.
Подальша доля Варшави
Коли у місто прийшла радянська влада, то люди, яким вдалось вижити, сподівались, що у Варшаві нарешті усе налагодиться. На жаль, вони помилились. Усе через те, що радянські війська швидко почали впроваджувати свої правила та встановлювати контроль над містом. Вони створили певні групи, завдання яких було фільтрувати всіх жителів, зокрема тих, які прагнули втекти зі столиці. Також діяли оперативні групи, які слідкували за польськими політиками.
Загалом звільнення Варшави нічого не змінило у місті. Радянська влада створила таку ситуацію у столиці, яка була й при німецькій окупації. У місті були сформовані в’язниці, які підпорядковувались НКВД. Тюремні камери знову наповнилися польськими патріотами.
Після визволення польської столиці на вулицях почали з’являтись люди, які плакали та не розуміли, що тепер відбувається. Вони повернулись у руїни, під якими десь було поховане їхнє довоєнне життя. Загалом до кінця 1945 року населення польської столиці збільшилось на 12 тисяч осіб.
У 1945 році почалась реконструкція Варшави. Завдяки цьому через кілька десятків років архітектура міста була включена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До відбудови Варшави був залучений увесь польський народ. Також пожертви надходили з усієї країни, робітників набирали з різних куточків Польщі, багато людей працювали добровільно. Завдяки такому народному ентузіазму відбудова столиці стала можливою. Разом з будівництвом нових квартир багато людей отримали житло і шанс почати життя спочатку.