Вплив Другої світової війни на озеленення Варшави

До початку Другої світової війни Варшава була дуже яскравим містом, це був культурний, економічний і політичний центр Польщі. Місто було відоме і завдяки старовинній архітектурі, мало велику кількість університетів, було відоме завдяки численним мистецьким і науковим досягненням, пише сайт warsawyes.com. Через Другу світову війну Варшава зазнала серйозних руйнувань, зокрема пошкодження та знищення інфраструктури, історичних памʼяток, бібліотек, університетів, урядових будівель і важливих історичних костелів. Також дізнавайтеся як Варшава повернулася до життя після Другої світової війни.

Зелені зони у довоєнній Варшаві

Підхід до міського планування у довоєнній Варшаві відрізнявся від сучасного уявлення. Концепція зеленого планування не була надто поширеною, проте місцеві мешканці все ж мали місця для відпочинку та спілкування. Одним з найбільш популярних зелених просторів у довоєнній Варшаві був і залишається парк Лазєнки у центрі міста. Палацо-парковий комплекс містить численні памʼятки у стилі класицизму. З часом парк розширювався та поповнювався різними архітектурними та ландшафтними елементами. Окрім будівель, павільйонів і окремих скульптур, у комплексі є чотири сади: королівський, модерністський, романтичний і китайський. 

Іншим важливим простором у довоєнній Варшаві був Саксонський парк, який і досі залишається популярним серед місцевих жителів і туристів. Це найстаріший громадський сад Варшави площею 15,5 гектара, який розташований у центральній частині міста. Сад був заснований у 17 столітті як частина резиденції польських королів, а відкритий для мешканців був у 1727 році як один з перших доступних публічних парків у світі та перший у Польщі. Під час оборони Варшави у 1939 році парк сильно постраждав, зокрема згоріла будівля літнього театру, багато вікових дерев постраждало, зруйнований палац не відновлено досі. Після його закриття у 1942 році парк було знову відкрито для мешканців у 1945 році після розмінування. Окрім таких великих парків, у Варшаві є багато менших парків і садів: сад Красінських, Мокотовське поле та площа Юзефа Пілсудського. Вона була відбудована після Другої світової війни. 

До Другої світової війни на вулицях Варшави можна було побачити чимало широких проспектів чи бульварів, які були обсаджені деревами. На менших вулицях створювались квітники та сади. Значна частина зелені була сильно пошкоджена або знищена під час Другої світової війни, оскільки місто зазнало потужних бомбардувань, а більшість вулиць і будівель були зруйновані та часто не підлягали відновленню. 

Наслідки Другої світової війни

Експерти оцінили, що 41% будівель були незначно пошкоджені або неушкоджені взагалі, тобто їх ремонт міг бути досить швидким або вони взагалі не потребували ремонту. Близько 15% будівель визнали придатними для ремонту і 44% зовсім не придатними до відновлення. За 6 років війни постраждало дуже багато людей. З 1 300 000 людей, які жили у Варшаві у 1939 році, приблизно 500 000 осіб були біженцями десь навколо Варшави. Потім вони почали швидко повертатися до міста та наповнювати руїни життям. 

Жоден з мостів через річку не вцілів. Тому довгострокове планування було досить складним завданням, але у короткій перспективі планувалось відновити інфраструктуру та надати житло людям. Найбільше постраждав лівий берег річки Вісли. У цій частині міста були розташовані найцінніші історичні памʼятки, урядові будівлі, історичні костели тощо. Дуже щільна міська забудова постраждала значно більше, аніж район Прага, який був багатофункціональним житлово-промисловим районом. Звичайно це не можна було відновити за одну ніч, за тиждень чи місяць, оскільки масштаби руйнувань були величезними. На відновлення Варшаві знадобилося понад 20 років. Під час відбудови велику увагу приділяли відновленню зелених просторів, завдяки чому сучасна Варшава часто опиняється серед рейтингів озеленених європейських столиць.

Відновлення зелених зон 

Після завершення Другої світової війни розпочалася реалізація плану з відновлення, над яким поляки почали працювати ще до завершення війни. Це призвело до того, що Варшава стала досить зеленим містом, з багатьма гарними зеленими насадженнями й озелененими громадськими просторами. Стан сучасного озеленення Варшави набагато кращий, ніж був до Другої світової війни. Рівень озеленення довоєнної Варшави був настільки низьким, що люди на вихідних ходили з дітьми у парк, щоб побачити дерева.

Архітектори, які працювали над проєктами відновлення, взяли до уваги важливість зелених насаджень у місті. До них відносять газони, парки, ліси, сади та зелені дахи. Добре продумана мережа зеленої інфраструктури допомагає екосистемі з очищенням води, поліпшенням якості повітря, помʼякшенням клімату та кращою адаптацією до нього. 

Громадські зелені зони у Варшаві становлять майже 25% площі міста. Це одна з небагатьох європейських столиць, де зелені насадження включають не тільки парки, сади, сквери, зелені зони, але і природний заповідник. Площа лісів становить 52,39 квадратних кілометрів, їх частка серед зелених зон міста становить 42%. Ліси в основному розташовані на околицях міста та утворюють зелений пояс навколо міста, площа деревного покриву – 13,6% загальної площі міста.