До 16 століття польською столицею було місто Краків. Саме там осідали всі очільники Польщі. Змінити столицю наказав король Сигізмунд III. Але що його підштовхнуло до цього кроку? У цьому матеріалі на warsawyes.com ми більш детально розповімо про те як Варшава стала польською столицею.
Передумови
Сигізмунд III проживав у краківському замку Вавель. У 1595 році спалахнула пожежа, внаслідок якої було знищено резиденцію польського правителя. Також на рішення короля вплинули практичні міркування, адже у 1529 році активно почало розвиватись життя у Варшаві. Зростання добробуту громадян призвело до розширення майбутньої польської столиці.
Загалом наприкінці 16 століття Варшава перетворилась з маленького містечка на міський центр, у якому зароджувалось мистецтво та культура. Через те, що місто активно розвивалось, Сигізмунд III все частіше у ньому залишався. Згодом Варшава почала вважатись у Польщі містом високого рангу. Також майбутня столиця мала вигідніше географічне положення, тож це теж відіграло чималу роль.
Варшава – нова столиця
У 1596 році Сигізмунд III вирішив перенести столицю до Варшави, адже це місто все більше і більше йому імпонувало, а тодішні події лише пришвидшили короля прийняти це рішення. Також Варшава була ближче розташована до Швеції, батьківщини очільника країни. Поляки спокійно відреагували на цю подію, адже у цей період це було звично, що монарх дуже часто змінював своє місце проживання.
Цікавим фактом є те, що перенесення столиці до Варшави не було підтверджене жодним офіційним документом. Через це Краків ще тривалий час вважався головним містом Польщі. Тут і надалі відбувались усі державні події, зокрема коронації та похорони. Також там зберігались усі королівські атрибути.
До першої половини 17 століття між Варшавою та Краковом була присутня певна конкуренція. Вона зникла тоді, коли у 1611 році Сигізмунд III офіційно обрав собі резиденцію у новій столиці. Тоді у Варшаві почало вирувати справжнє політичне, а також світське життя країни.
Коли Сигізмунд III оселився у новій столиці, то там лише проживало кільканадцять тисяч людей. Згодом відповідно до Люблінської унії, укладеної між Польщею та Литвою у 1569 році, Варшава стала столицею польського парламентаризму, адже звідти було легше дістатися до литовських парламентарів і сенаторів зокрема. Внаслідок цього до міста почали переселятись поляки з інших міст країни.
Вперше Варшаву назвали столицею у 1793 році. Понад два століття місто офіційно не пов’язували з цим статусом. Після закінчення Першої світової війни, коли відродилася польська держава, ні в кого не було сумнівів, що столицею країни над Віслою буде Варшава.
Столиця II Речі Посполитої
У 1918 році Польща здобула незалежність. Внаслідок цього Варшава повторно стала столицею. Місто стало головним центром міжвоєнної Польської республіки. У Варшаві й досі можна побачити спадок динамічного розвитку в міжвоєнний період. Тоді зводились численні будівлі нових державних установ і формувались цілі райони, характерні для мегаполіса. Під час Другої світової війни більшість цих надбань були знищені. Коли німці окупували Варшаву, столицею Генеральної губернії став Краків. Законний уряд Польщі через бойові дії тимчасово переїхав до Лондона. У 1952 році було створено Конституцію Польської Народної Республіки, де вперше було включено положення про столичний статус Варшави. У 21 столітті Варшава — визнана столиця Польщі та найбільше місто країни. Хоча у польській культурі ще досі побутує жартівлива пісня “Не переносьте нам столицю до Кракова” у виконанні гурту Pod Budą.