Відомий політик із партії “Права і справедливість” свого часу мав короткий досвід правління польською столицею. На поточній посаді він пробув найменше часу порівняно з іншими мерами. Детальніше про те, чим же все-таки запам’ятався політичний шлях Казімєжа Марцинкевича та чи намагався політик знову стати мером міста — читайте на warsawyes.com.
Початок та становлення кар’єри чиновника
20 грудня 1959 року народився Казімєж Марцинкевич. Він здобув освіту у Вроцлаві на факультеті математики, фізики та хімії. Другим у поточному списку захопився найбільше. Паралельно з поглибленим вивченням фізики навчав студентів спеціальності права та адміністрації. Свого часу здобув особливі навички в межах програми від “Bosch Foundation Study”, яка займається наданням вищої освіти від Німецького уряду, а також відвідував “Teacher Training Center” у польській столиці.
Наприкінці двадцятого сторіччя працював вчителем фізики та математики у школі. З часом отримав посаду інспектора освіти, де непогано себе проявив, отримавши підвищення в особі заступника міністра національної освіти в уряді Ганни Сухоцької.
Казімєж ще кілька років працював у подібних структурах, поки не долучився до фундаторства Християнсько-Національного Союзу. Поточна партія набирала обертів у Польщі, разом з тим й репутація Марцинкевича збільшувалася. Згодом вперше потрапив до стін польського парламенту як представник партії “Право і справедливість”.
Про нагороди та те, як Марцинкевич став мером Варшави?
В добу становлення політичної кар’єри “подорожував” декількома політичними рухами, проте не зраджував праворадикальним цінностям та партіям, пов’язаних переважно з католицькою вірою.
У 2005 році вся влада у Польщі плавно переходила до рук братів Качинських, які вирішили призначити Казімєжа Марцинкевича на посаду прем’єр-міністра після перемоги партії останніх на парламентських виборах. Через деякий час його місце зайняв Ярослав Качинський. Загалом у вищезгаданому році Казімєж був одним із найзнаменитіших польських політиків.
Влітку 2006 року прем’єр-міністр Ярослав Качинський запропонував Марцинкевичу виконувати обов’язки керівника польської столиці, на що останній погодився. Він правив тимчасово, оскільки місце було вакантним до найближчих міських виборів через звільнення з посади Мірослава Кохальського. Казімєж Марцинкевича так і не встиг нічого змінити у Варшаві, а під час планових виборчих перегонів відомий варшавський чиновник пройшов у другий тур, але, зрештою поступився першій жінці-меру Варшави — Ганні Гронкевич-Вальц.
У 2007 році колишній представник та один з організаторів політичного руху “Право і справедливість” покинув поточну партію. Польські засоби масової інформації тоді повідомляли про імовірний конфлікт Казімєжа Марцинкевича з родиною Качинських, адже на наступних виборах той передав свої виборчі голоси головному конкуренту “Права і справедливості” — опозиційній партії “Громадянська платформа”.
Згодом разом зі своїми колегами Романом Гертихом та Міхалом Камінським створив соціологічну установу під назвою “Інститут державної думки”. Через кілька років на батьківщині про нього згадали внаслідок участі в благодійному боксерському поєдинку в межах “Collins Charity Fight Night”. До слова кажучи, колишній польський чиновник не зміг нокаутувати Рафала Коллінза — бій завершився внічию.
Протягом своєї насиченої політичної кар’єри Казімєж Марцинкевич здобув чимало нагород, орденів, відзнак тощо. Найвідоміші з них — це: орден Почесного французького легіону та почесний знак “За заслуги перед Любуським воєводством” та інші.
