На перший погляд, вона була звичайною варшавською жінкою, дружиною польського політика, яка виховувала трьох дітей. Але Галина Вишньовська була шпигункою, яка працювала на три агентслужби. Протягом Другої світової війни варшав’янка працювала на британців. У цьому матеріалі на warsawyes.com ми більш детально розповімо про життя Галини Вишньовської.
Юність
Галина Вишньовська народилась у 1906 році в Оструві. Її батько був заступником міністра юстиції ІІ Речі Посполитої. Згодом родина Вишньовських переїхала до Варшави. Батьки забезпечили Галину хорошою освітою і виховали її достойно. У 1922 році вона вступила до Державної жіночої середньої школи імені Юліуша Словацького у Варшаві. Згодом Галина склала іспит з найвищими оцінками.
Під час навчання Вишньовська навіть не задумувалась за одруження, адже планувала далі здобувати вищу освіту. У 1928 році вона стала випускницею Варшавського університету, здобувши ступінь магістра філософії в історії. Це було неабияке досягнення для жінки того часу.
Шпигунство
Будучи студенткою, Галина познайомилась з польським офіцером Антонієм Шиманським. Це було кохання з першого погляду, тож згодом вони побрались. Чоловік Вишньовської був надзвичайно талановитим офіцером розвідки, тому родина досить часто переїжджала. У 30-х роках 20 століття Галина разом з чоловіком оселилась у Берліні. Жінка чудово дотримувалась ролі тодішньої дружини дипломата, зокрема доглядала за будинком, супроводжувала чоловіка на офіційних подіях, балах та званих вечерях. Інколи Галина й самостійно організовувала схожі події.
На початку Другої світової війни німецька влада вислала усіх польських дипломатів з країни. У результаті, Галина опинилась у Варшаві. З початку війни не було жодних новин про її чоловіка, тож Вишньовська дуже хвилювалась. Через деякий час її, як дружину польського політика, запросив на розмову Вільгельм Канаріс. Чоловік запропонував Галині співпрацювати з головною німецькою розвідкою, яка якраз намагалась налагодити зв’язки з Великою Британією.
Це було дуже складне рішення для Вишньовської, адже вона виховувалась у патріотичній сім’ї. Проте Галина зрозуміла, що у Варшаві їй як дружині колишнього польського дипломата загрожує велика небезпека. Водночас вона усвідомила, що завдяки цій діяльності матиме шанс сприяти падінню нацистської Німеччини. Зрештою, вона наважилась прийняти пропозицію. Галина разом з доньками була змушена переїхати до Швейцарії. Прибувши туди, жінка зв’язалась з польською місією, де отримала фіктивну роботу друкарки у відділі шифрів, а також їй видали документи на ім’я Галини Чарноцької.
В Швейцарії у варшав’янки почалось подвійне життя. Вона була секретаркою і підпільно співпрацювала з німецькою та англійською розвідками. Британська розвідка вважала її дуже цінною агенткою, адже у неї була чудова здатність запам’ятовувати деталі та величезну кількість важливої інформації. Протягом чотирьох років вона передавала важливі повідомлення англійській владі. У 1940 році Галина уклала з британською владою угоду, яка гарантувала їй британське громадянство та пенсію на час військової служби.
Після закінчення Другої світової війни Галина вирішила не повертатись до Варшави, адже це було дуже небезпечно, зважаючи на її діяльність. Вона переїхала до Лондона. У 1982 році лікарі діагностували у Галини хворобу Альцгеймера. Свої останні дні жінка провела в домі для людей похилого віку, серед сувенірів, портрета коханого чоловіка генерала Шимановського, карти Польщі та швейцарського годинника. Її було поховано на лондонському кладовищі Південний Ілінг.