1 вересня 1939 року німецькі війська увійшли на територію Польщі. Саме тоді розпочалась Друга світова війна. Під час бойових дій Варшава сильно постраждала. Після війни у місті залишились лише руїни. Але як жила польська столиця у перший рік Другої світової? У цьому матеріалі на warsawyes.com ми більш детально розповімо про це.
Серпень 39-го
Наприкінці літа 1939 року атмосфера у Варшаві стала досить напруженою. У повітрі витав дух війни, хоч жителі столиці переконували себе, що буде мир і цей жах їх омине. Попри малі надії, у столиці йшли навчання ППО, готували мішки з піском і водою.
24 серпня по місцевому радіо поляки мали змогу послухати промову мера Варшави Стефана Старжинського, який закликав зберігати спокій, але також він згадав про те, що варто бути готовим до будь-якого розвитку подій. Також міська влада залучала містян до копання ровів на вулицях Варшави. Згодом на це зголосились дві тисячі варшавців, а наступного тижня понад 20 тисяч добровольців копали канави у 230 місцях міста.
Початок війни
На світанку першого дня Другої світової війни на Варшаву було скинуто німецькі бомби. Внаслідок цього були поранені та загиблі серед населення. Набіги тривали протягом місяця, але Варшава завдяки своїм жителям була добре підготовлена до оборони. Польське радіо передавало повідомлення про авіанальоти.
8 вересня 1939 року німецькі війська увійшли до Варшави. Німецькі танки вийшли на околиці Волі та Охоти, але згодом їм довелось відступити через опір варшавців. Обороною Варшави керував генерал Валеріан Чума. Мер Стефан Старжинський став цивільним комісаром оборони столиці, чиї радіопромови до жителів Варшави мотивували їх чинити опір ворогам.
17 вересня 1939 року став одним з найважчих днів оборони Варшави. Саме у цей день місто було обстріляне п’ятьма тисячами снарядів. Люди гинули просто на вулицях. Чимало варшавців були вбиті під час недільної служби у костелі святого Петра, адже на святиню була скинута авіабомба.
25 вересня 1939 року в історії прозвали чорним понеділком. У цей день на Варшаву було скинуто майже 630 тонн бомб. Хвилями налітали літаки, скидаючи запальні та фугасні бомби. У місті виникло близько 200 пожеж. Німецькі льотчики не щадили громадських будівель. Бомби падали на лікарні, позначені червоними хрестами. В одному з місцевих медичних закладів було понад 700 поранених. У чорний понеділок у польській столиці загинуло близько 10 тисяч жителів, 35 тисяч було поранено.
Капітуляція
Оборона Варшави тривала 22 дні. Окрім військових, опір чинило й цивільне населення. Варшавці були вмотивовані продовжувати боротьбу з ворогом, попри значні втрати. Втрати серед цивільного населення склали близько 25 тис. Було знищено 12 відсотків містобудування та значну частину культурних колекцій та архівів.
28 вересня 1939 року був підписаний акт капітуляції. Це передбачало те, що польських військових буде взято в полон, а решта солдатів після роззброєння повернуться додому. Загалом у німецькому полоні опинилось 120-140 тисяч польських вояків, які боролися за оборону Варшави. По радіо очільник Польщі сповістив про те, що місто здалось. На вулицях були розвішані плакати, де писало про капітуляцію.
Згодом радіо у Варшаві замовкло, адже приміщення станції розбомбили. Через два дні після капітуляції польське радіо передало останнє повідомлення. Його читав Юзеф Малгожевський. Через декілька хвилин до будівлі увійшли німці. Загалом оборона Варшави вважається одним з героїчних історичних моментів. Ці події стали символом мученицької смерті міста та його мешканців, які чинили опір.