Цей уродженець Варшави свого часу був правою рукою Ярослава Качинського та разом з його братом, колишнім Президентом Республіки Польща, заснував партію “Право і справедливість”. В студентські роки Людвік Дорн боровся з комуністичною ідеологією на батьківщині, за що вже після своєї смерті був удостоєний найвищої національної нагороди. Докладніше про біографію варшавського чиновника, а саме: коли народився, освіта, партійна діяльність, коли помер та чим запам’ятався політик — читайте на warsawyes.com.
Початок та становлення політичного шляху
Людвік-Станіслав Дорн народився 5 червня 1954 року у польській столиці. Там варшав’янин, якого на той час батьки звали Людвіком Дорнбаумом через переслідування євреїв, був змушений змінити своє прізвище. Його батьки працювали у сфері медицини, а хлопець навчався у варшавській школі.
Дитинство Людвіка Дорнбаума було досить важким, оскільки єврейський хлопчик мав проблеми з вимовою деяких слів, внаслідок чого часто стикався з дитячим булінгом. Проте фізичні обмеження не могли позбавити варшав’янина любові до занять з математики. Також вже тоді Людвік-Станіслав почав проявляти свій юний активістський ентузіазм. Наприклад, якось він з друзями намалював антикомуністичні слова (“Слава Робітникам”) на стіні військового цвинтаря, що розташовується неподалік польської столиці.
Свої студентські роки, крім навчанню на факультеті соціології, він ще присвятив боротьбі проти так званої “народної влади”. Активно виступав проти чинного уряду, за що хлопця неодноразово відправляли за ґрати на деякий час. Там над ним жорстоко знущалися.
Після отримання дипломів бакалавра та магістра він почав ще більше часу присвячувати опозиційній діяльності. У вісімдесятих роках вступає до партії “Солідарність”. Також працював редактором опозиційних засобів масової інформації, але, зрештою, тодішній комуністичний уряд Польщі змушує Людвіка піти на поступки – він погоджується. Його колеги починають критикувати колишнього потужного учасника протестного руху проти “ПНР”. У цей час уродженець Варшави стикається з фінансовими проблемами, доводиться працювати перекладачем літературних романів, щоб не опинитися у ще більш скрутному становищі. Пізніше він разом з другом Антонієм Мацеревичем заснував партію Християнсько-Національний Союз, яку згодом покинув через наявність там колишнього затятого комуніста Генрика Горишевського.
Розвиток політичної кар’єри
У кінці двадцятого століття варшав’янин разом з братами Качинськими об’єдналися навколо “Центральної угоди”. Столичні можновладці підтримали нового Президента Республіки Польща Леха Валенсу, який обіцяв демократизувати державу. Спочатку Людвік Дорн допомагав Ярославу Качинському, який очолював канцелярію гаранта країни. Потім, коли розгорівся конфлікт між братами Качинськими та Валенсою, Людвік пішов з останніми засновувати опозиційний політичний рух.
У 2001 році варшавський чиновник став правою рукою Ярослава Качинського у партії “Право і справедливість”. Водночас він одним із перших отримав мандат депутата нижньої палати польського парламенту як представник від “ПіС”. Протягом наступних шести років Людвік Дорн обіймав такі посади як міністр внутрішніх справ та адміністрації в уряді меншості Казімєжа Марцінкевича, віце-президент Ради міністрів та віце-прем’єр-міністр Польщі, а також був спікером Сейму.
Згодом через розбіжності у поглядах на розвиток партії “Право і справедливість” Людвіка виключили зі списку депутатів. Чоловік прощається з братами Качинськими та створює опозиційний рух проти них під назвою “Польща Плюс”.
Колишній урядовець планував взяти участь у президентських виборах, які мали пройти восени 2010 року, але через авіакатастрофу, в якій загинув Лех Качинський, вибори, перенеслися на весну, тому варшав’янин не встиг заявити свою кандидатуру. Крім того, його політичні соратники підтримали кандидатуру Ярослава Качинського. Людвік Дорн відреагував на це складанням повноважень з президії правління партії та голови її парламентської групи. До речі, на вищезгаданих перенесених президентських перегонах варшав’янин підтримав Марека Юрка.
У подальшому Людвік-Станіслав знову повернувся до своєї рідної партії “Право і справедливість”, але, не набравши потрібну кількість голосів до парламенту, прийняв рішення створити ще одне нове політичне об’єднання — “Солідарна Польща”. До 2015 року чиновник намагався розвивати цей абітний проєкт, але без успіху.
Смерть та нагороди
7 квітня 2022 року внаслідок тривалого часу боротьби з раком Людвік-Станіслав Дорн помер. 13 квітня цього ж року місцевого чиновника поховали на знаменитому військовому кладовищі Повонзкі у рідній Варшаві, де колись він, ще будучи студентом, намалював слова: “Слава Робітникам”. У той день зібралося тисячі людей, включаючи високих польських посадовців та простих мешканців польської столиці.
Протягом своєї насиченої політичної кар’єри Людвік не завоював дуже багато нагород, проте вже після його смерті гарант країни Анджей Дуда все ж відзначив Дорна, нагородивши орденом Білого Орла — найвищою відзнакою в Польщі. Його він отримав за активну громадянську позицію під час боротьби польського суспільства з комуністами. Людвік Дорн тоді долучився до розвитку батьківщини в напрямку розвинутих країн.
