«Новочесна» (Nowoczesna) — це польська політична сила, яка поєднує ідеї економічного лібералізму та соціальної прогресивності. Партія, що була заснована як альтернатива консервативним і популістським блокам, стала помітним гравцем на політичній арені Польщі. Попри успішний старт, «Новочесна» згодом зіткнулася з викликами, такими як фінансові труднощі та падіння рейтингів. Як політичній силі вдається залишатись активною в боротьбі за ліберальні цінності, розповідаємо на warsawyes.com.

Нова партія на політичній мапі Польщі
У квітні 2015 року економіст Ришард Петру оголосив про наміри створити політичну партію «NowoczesnaPL». На першому установчому з’їзді, який відбувся 31 травня 2015 року в столичному спортивно-розважальному комплексі «Торвар», зібралися близько 6000 учасників. На зустрічі була представлена програма партії. Вона була націлена на впровадження економічних реформ та розвиток європейських цінностей.
У серпні 2015 року виник юридичний конфлікт між молодою політсилою та фондом «Wolne Lektury», який до 2023 року називався «Fundacja Nowoczesna Polska». Партію Петру довелося перейменувати на «Новочесна» та оновили логотип.

Політична сила швидко організувала свою структуру, залучивши активістів і створивши регіональні осередки. Ці кроки сприяли успіху на парламентських виборах у 2015 році, на яких «Новочесна» здобула значну підтримку.
Однак керівництво, яке привело партію до успіху, виявилося вкрай нестабільним. Засновник політичної сили Ришард Петру очолював «Новочесну» лише до листопада 2017 року. Після нього лідеркою партії стала Катажина Любнауер. У 2018 році Петру остаточно залишив «Новочесну» через гучний скандал, пов’язаний з його особистим життям. У ЗМІ з’явилась інформація про те, що політик зраджує дружині з колегою по партії Йоанною Шмідт. Обидвом довелося розірвати зв’язки з «Новочесною». Ришард Петру намагався зберегти політичний вплив. Він навіть створив власну формацію «Teraz!», але вона проіснувала менше ніж рік.
Крім внутрішніх потрясінь, «Новочесна» зіткнулася з наслідками фінансової катастрофи. У 2016 році через помилки у звітності партія втратила 75% державних субсидій. Цей потужний удар міг би знищити будь-яку молоду політичну силу, але «Новочесна» продемонструвала дивовижну стійкість. Ключем до її виживання стало стратегічне рішення зберегти місце в опозиційній «Громадянській коаліції» (Koalicja Obywatelska), що дозволило партії залишитися в політиці.
З листопада 2019 року очільником «Новочесної» є польський політолог Адам Шлапка. Він забезпечив партії необхідну стабільність та продовжив ефективну співпрацю в межах опозиційного блоку, довівши, що «Новочесна» здатна вистояти в кризові моменти.

Боротьба за розвиток бізнесу та демократичні цінності
Члени «Новочесної» не відносять себе ні до представників лівих сил, що більше піклуються про соціальні гарантії, ні до правих, які є консерваторами. Вони намагаються поєднати найкраще від обох політичних ідеологій, тому партію зазвичай називають центристською з правим ухилом.
«Новочесна» захищає інтереси підприємців. Представники партії вважають, чим менше держава втручається в економіку, тим краще. Вони виступають за економічний лібералізм, а саме:
- зниження податків і поліпшення умов для ведення бізнесу;
- приватизацію державних підприємств;
- розвиток інноваційної економіки, орієнтованої на кваліфікованих працівників.
Проте, на відміну від консервативних правих сил, у соціальних питаннях представники «Новочесної» дуже відкриті та толерантні. Вони вважають, що держава не має втручатися в особисте життя людей, тому рішуче підтримують:
- права ЛГБТКІА+;
- легалізацію абортів;
- доступність екстракорпорального запліднення.
«Новочесна» також обступає за посилення ролі Польщі в інституціях Євросоюзу, активнішу участь у формуванні європейської політики та зміцнення партнерських відносин з іншими державами-членами ЄС. Окремий акцент партія робить на захисті демократичних цінностей:
- свободи слова;
- незалежності судової влади;
- рівних прав для всіх громадян.
«Новочесна» входить до великої європейської родини ліберальних партій — Альянсу лібералів і демократів за Європу (ALDE), що об’єднує політичні сили, які відстоюють вільний ринок, відкритість суспільства, захист прав людини та модернізацію державних інституцій у дусі європейських стандартів.

Електоральна історія та коаліційна діяльність
Дебют «Новочесної» на парламентських виборах 2015 року виявився напрочуд успішним. Партія отримала 7,6% голосів виборців (понад 1,15 млн) і здобула 28 місць у Сеймі, ставши четвертою за популярністю політичною силою в країні. Такий результат показав, що в польському суспільстві існує запит на сучасну ліберальну альтернативу консервативній партії «Право і справедливість» (Prawo i Sprawiedliwość). Наступного року «Новочесна» навіть ненадовго випередила партію «Громадянська платформа» (Platforma Obywatelska) в соціологічних опитуваннях. Проте невдовзі фінансові труднощі та іміджеві кризи послабили її позиції.
Щоб зберегти вплив, у 2018 році «Новочесна» разом із «Громадянською платформою» приєдналася до «Громадянської коаліції» (Koalicja Obywatelska) для участі в місцевих виборах. Союз політичних сил здобув 27,1% голосів та 194 мандати в регіональних асамблеях. На парламентських виборах 2019 року у складі коаліції «Новочесна» здобула 315 тисяч голосів, що дало партії можливість провести до Сейму 8 депутатів і мати одного представника в Сенаті. У 2023 році «Громадянська коаліція» перемогла на виборах, а «Новочесна» отримала 6 мандатів, що дало змогу сформувати уряд на чолі з Дональдом Туском.

Вплив президентських виборів у 2025 році на партію
Президентські вибори 2025 року стали серйозним викликом для «Новочесної» як частини «Громадянської коаліції». Кандидат Рафал Тшасковський, якого підтримувала політична сила, програв у другому турі Каролю Навроцькому від партії «Право і справедливість» з розривом у 1,78% (50,89% проти 49,11% голосів) за рекордної явки 72,8%.
Навроцький захищає консервативні цінності та має стриману позицію щодо підтримки України у війні з росіянами. Це стало однією з основних причин посилення політичної напруги між проєвропейським урядом Дональда Туска та новообраним польським президентом. Навроцький, використовуючи право вето, може блокувати законодавчі ініціативи уряду, включно з реформами, які відстоює «Новочесна». Через це партії складніше реалізовувати свої ліберальні ініціативи.
Поразка Тшасковського викликала в «Новочесній» внутрішні дискусії щодо необхідності чіткішого позиціювання власних інтересів у коаліції та посилення власного впливу. Водночас партія бачить можливість зміцнити свої позиції, фокусуючись на економічних реформах, які залишаються важливими для електорату.

Партія «Новочесна» з’явилась як відповідь на потребу в модернізації економіки та суспільства. Вона є ліберальною альтернативою, яка кинула виклик застарілому консерватизму. Історія партії показує, як важко молодій політичній силі витримати конкуренцію. Поразка на президентських виборах 2025 року кандидата від «Громадянської коаліції», до якої входить «Новочесна», ще раз довела, що просувати ліберальні цінності в умовах поляризації суспільства непросто. Водночас молода політична сила залишається символом прагнення зробити Польщу толерантною країною з розвиненою економікою.