Вівторок, 17 Лютого, 2026

Останній мер столиці Польської Народної Республіки: як Єжи Болеславський змінював Варшаву

Варшава — місто, що пережило безліч змін і викликів. Серед його керівників були діячі, чий внесок у розвиток польської столиці є особливо важливим, і Єжи Болеславський — один з них. Він став останнім мером Варшави, коли вона була столицею Польської Народної Республіки — держави, що існувала з 1947 по 1989 рік під значним впливом СРСР та характеризувалася централізованою економікою, обмеженням політичних свобод і домінуванням Польської об’єднаної робітничої партії. Перебування Болеславського на посаді мера припало на переломну епоху: останні роки соціалістичного режиму та початок демократичних перетворень. Він очолював Варшаву в період кардинальних змін, ухвалював сміливі рішення та заклав фундамент для подальшого розвитку міста, пише warsawyes.com.

Початок кар’єри

Єжи-Станіслав Болеславський народився 25 лютого 1940 у місті Перемишль. Він закінчив Варшавський політехнічний університет, а після працював на металургійному заводі «Huta Warszawa» з 1965 по 1971 рік.

Єжи Болеславський був учасником молодіжної організації «Союз соціалістичної молоді», Товариства польсько-радянської дружби та членом Польської об’єднаної робітничої партії, де обіймав різні посади. Завдяки своїй політичній активності швидко підіймався кар’єрними сходами та отримав можливість впливати на розвиток столиці.

Дипломатична діяльність мера Варшави

Мером Варшави Єжи Болеславський став 1 серпня 1986 року та пробув на посаді до 30 січня 1990. Хоча зовнішня політика офіційно не входила до його компетенції, очільник міста активно займався питаннями міжнародних відносин. Його діяльність сприяла розширенню співпраці Варшави з іншими містами. 

У 1987 році, під час каденції Болеславського, міська влада польської столиці ухвалила документ «Мирний заклик». Він спонукав до миру, співпраці та взаєморозуміння між народами, підкреслюючи важливість міжнародного діалогу і взаємної підтримки в умовах тогочасної напруженості. «Мирний заклик» став офіційним документом ООН, що підтверджував зацікавленість Варшави в глобальних миротворчих ініціативах.

У 1989 році мер Єжи Болеславський підписав чотири міжнародні партнерські угоди між польською столицею та:

  • канадським містом Торонто; 
  • німецьким містом Дюссельдорф;
  • японським містом Хамамацу;
  • французьким регіоном Іль-де-Франс.

Ці документи були результатом попередніх домовленостей і зусиль мера Варшави. Зокрема, ще у 1988 році Болеславський відвідав Німеччину, щоб відкрити в Дюссельдорфі виставку, присвячену польській столиці. Під час візиту Болеславський обговорював культурну та інфраструктурну співпрацю. Того ж року він також вів переговори з представниками Гааги в Нідерландах.

Єжи Болеславський займався питанням залучення партнерів зі Швеції для будівництва сучасних заводів з перероблення відходів. На той момент ця ініціатива була новаторською. Історики зазначають, що після Болеславського Варшава ще багато років не демонструвала такої активності у встановленні міжнародних партнерських відносин.

Єжи Болеславський відкриває конференцію Всесвітньої асоціації міст світу у Варшаві 1 вересня 1989 року

Досягнення в розвитку інфраструктури столиці Польщі

Мер Варшави Єжи Болеславський ухвалив низку інфраструктурних рішень, спрямованих на розвиток міста. Вони були відповіддю на тогочасні потреби мешканців столиці.

Розширення транспортної інфраструктури міста

Варшавський мер Болеславський ініціював будівництво нової ділянки Лазенковської траси — однієї з найголовніших магістралей міста, що сполучає центральну частину столиці з лівобережною. Новий відрізок дороги мав з’єднати пам’ятник Авіатору з Єрусалимською алеєю.

Головною причиною цього будівництва була необхідність поліпшити транспортне сполучення в польській столиці. Це допомогло зменшити затори, покращити мобільність і зробити пересування містом більш комфортним.

Розширення аеропорту в Окенце

Під час перебування на посаді мера Єжи Болеславський прийняв рішення про розбудову аеропорту, який з 2001 року має ім’я Фридерика Шопена. Воно передбачало створення додаткової частини летовища, відомої як Окенце II.

Мер столиці мав на меті збільшити пропускну спроможність об’єкта та поліпшити рівень обслуговування пасажирів. Ця розбудова дозволила посилити роль Варшави як важливого транспортного вузла в Європі.

Аеропорт імені Фридерика Шопена у 1989 році

Створення Банку соціальних ініціатив

У 80-х роках XX століття польська столиця зіткнулася з проблемами в сфері інфраструктури та міського планування через недостатність інвестицій. Мер Варшави Єжи Болеславський працював над залученням місцевих організацій до розвитку міста.

Одним з найвдаліших кроків Болеславського стало створення в 1987 році Банку соціальних ініціатив. Організація сприяла залученню місцевих інвестицій у ремонт будинків, облаштування вулиць і висадку зелених насаджень. Це допомогло покращити вигляд міста та створити сприятливі умови для розвитку місцевої громади.

Під час керівництва Єжи Болеславського Варшава зазнала важливих змін. Його політична діяльність, стратегічні рішення щодо залучення інвестицій для розширення інфраструктури та сприяння налагодженню міжнародних відносин заклали міцний фундамент для розвитку польської столиці. Єжи Болеславський став символом перемін, що дозволили місту гідно вступити в нову еру після завершення соціалістичного режиму.

.......