Створений у вирі Другої світової війни, Front Odrodzenia Polski став символом поєднання релігійних і національних ідеалів у боротьбі проти нацистської окупації. Він діяв на основі принципів соціальної доктрини церкви, наголошуючи на значенні освіти, культури та захисту сім’ї. Так, через свої видання та співпрацю з іншими структурами опору організація мала помітну вагу у підтриманні морального духу польського суспільства. Далі на warsawyes.com.
Історія заснування та розвитку Front Odrodzenia Polski
Організація Front Odrodzenia Polski виникла у Варшаві у другій половині 1941 року як ініціатива групи світських католиків і духовенства. Насамперед вона постала на чолі із Зофією Коссак-Щуцькою та Вітольдом Беньковським, а також священниками Едмундом Краузе, Францішеком Паулінським, Яном Зеєю та Донатом Новіцьким. Головною метою руху було моральне оновлення польського суспільства відповідно до принципів соціальної доктрини католицької церкви. Його діяльність зосереджувалася на розвитку освіти, культури та мистецтва, підкреслюючи важливість захисту традиційних сімейних цінностей і збереження їхньої недоторканності.
Вітольд Беньковський був політичним рушієм організації Front Odrodzenia Polski, тоді як Зофію Коссак-Щуцьку вважали її моральним орієнтиром. Головним інструментом впливу став журнал «Prawda», що виявився платформою для висвітлення ідей руху. Через публікації організація закликала до чесності, справедливості та моральної стійкості, наголошуючи, що боротьба руху має не політичний, а насамперед етичний вимір.
Видавнича діяльність Front Odrodzenia Polski не обмежувалася лише основним журналом. Згодом з’явилися видання «Prawda Dnia» та «Prawda Młodych» під редакцією Владислава Бартошевського з грудня 1942 року. Особливу увагу приділяли проблемі ставлення до єврейського населення в умовах німецької окупації. Зофія Коссак-Щуцька у своїх матеріалах засуджувала факти доносів на євреїв гестапо, наголошуючи на небезпеці дегуманізації та втрати моральних орієнтирів серед населення. В одному з репортажів 1942 року авторка звертала увагу на зміни у настроях селян. Якщо на початку окупації вони часто демонстрували людяність, то з часом під впливом німецьких репресій і пропаганди у частини сільського населення зросла байдужість, а подекуди й участь у гоніннях.
Велика акція депортації з Варшавського гетто до табору смерті у Треблінці з 22 липня 1942 року стала переломним моментом для діяльності Front Odrodzenia Polski. Жорстокість цієї операції вразила навіть тих, хто вже мав досвід свідчення нацистських злочинів. Реакцією руху стала публікація у серпні 1942 року брошури під назвою «Протест» накладом чисельністю п’ять тисяч примірників. Цей документ поєднував у собі щире співчуття до жертв із закликами до допомоги, але водночас містив формулювання, що свідчили про наявність в автора певних антиєврейських упереджень.
У листопаді 1942 року організація Front Odrodzenia Polski долучилася до створення Społecznej Organizacji Samoobrony — громадської структури самооборони, яка співпрацювала з Керівництвом цивільної боротьби. У березні 1943 року молодіжне крило, до якого входили Владислав Бартошевський та Вінцентій Влодкевич, вступили до Porozumienia Organizacji Młodzieżowych, що об’єднувало молодіжні групи різних політичних та ідеологічних напрямів. Зрештою, навесні 1944 року члени руху розгорнули діяльність у Партії праці.
Визнання та значення діяльності Front Odrodzenia Polski
Організація Front Odrodzenia Polski стала однією з помітних структур польського підпілля часів Другої світової війни, поєднавши католицькі, національні та надпартійні засади. Її діяльність охоплювала освіту, культурні ініціативи та мистецтво, а центральним принципом була охорона сімейних цінностей, відновлення їхньої святості та недоторканності. Значну роль у цьому відігравала видавнича робота: з квітня 1942 до серпня 1944 року діяв журнал «Prawda» під редакцією Зофії Коссак-Щуцької, а також «Prawda Dnia» та «Prawda Młodych». Фронт мав найбільший вплив у Варшаві, Кракові та Любліні, де об’єднував активістів, здатних діяти як у культурно-просвітницькому, так і у громадсько-політичному полі.
