Розробити ефективні методи опору нацистському та комуністичному режимам вдалося Тадеушу Женчиковському — політичному діячу, військовому та публіцисту. Як очільник низки диверсійних та пропагандистських операцій він зміг визначити моральний дух своїх поплічників та ворогів, пише warsawyes.com.
Ранні роки та шлях боротьби Тадеуша Женчиковського
Тадеуш Женчиковський народився 2 січня 1907 року у Варшаві. Під час навчання у школі він долучився до Товариства польських стрільців у 1922 році. У 1924 році хлопець склав випускні іспити та отримав атестат у гімназії імені Казимира Кульвеця. У 1927 році він закінчив Школу політичних наук, а у 1930 — юридичний факультет Варшавського університету. Після цього випускник посів місце у Міністерстві юстиції та Міністерстві фінансів.
У 1932 році Тадеуш Женчиковський взяв участь у житті Союзу польської демократичної молоді. Вже у 1938 році він обійняв посаду керівника 6-го відділу пропаганди штабу Табору національного єднання, правонаціоналістичної організації. Як її представник чоловік незабаром став наймолодшим депутатом останнього скликання Другого польського Сейму.
На початку Другої світової війни Тадеуш Женчиковський взяв участь в обороні Варшави. Втікши з німецького полону, він здобув славу підпільного активіста. У жовтні 1939 року чоловік посів місце серед ініціаторів та засновників Союзу відбудови Республіки Польща. Вона була однією з перших таємних військово-політичних організацій правого спрямування після окупації Польщі. Так, їй вдалося згуртувати представників Демократичної партії та Спілки молодого села.
У 1940 році Тадеуш Женчиковський став співробітником Управління інформації та пропаганди. У 1941 році він очолив акцію «N», масштабну диверсійну операцію Армії Крайової. Щоб створити враження бурхливої антинацистської опозиції, активісти розповсюджували пропагандистські матеріали. Це мало підірвати моральний дух ворогів, викликати сумніви щодо міцності режиму та посилити внутрішню нестабільність.
У 1943 році Тадеуш Женчиковський став головою підвідділу акції «Антик». Операція була покликана протидіяти комуністичній та радянській пропаганді. У жовтні того ж року він посів місце у Суспільному антикомуністичному комітеті. Як очільник відділу пропаганди Армії Крайової чоловік взяв участь у Варшавському повстанні у 1944 році. Зазнавши поразки, він потрапив у німецький полон разом зі своїми поплічниками.
Після звільнення Тадеуш Женчиковський очолив антикомуністичне періодичне видання Głos Wolności. У листопаді 1945 року він залишив рідну країну та розпочав нове життя в еміграції. У 1954 році чоловік став редактором, а потім заступником директора польської секції Радіо Вільна Європа у Мюнхені. Зупинившись у Великій Британії, він став членом Опікунської ради Польського культурного фонду в Лондоні. Публіцист також почав співпрацювати з лондонською газетою Dziennik Polski i Dziennik Żołnierz. Там він і помер 30 березня 1997 року.
Визнання та значення громадської діяльності Тадеуша Женчиковського
Тадеуш Женчиковський залишається важливою фігурою польської політичної та військової історії. Протягом свого життя він брав активну участь у формуванні антинацистської та антикомуністичної опозиції. До його вибраних історичних праць належать «Generał Grot u kresu walki», «Polska lubelska», «Samotny bój Warszawy. Pisma historyczne» та «Dramatyczny rok 1945». За свою діяльність чоловік був нагороджений Орденом Білого Орла, військовим орденом «Virtuti Militari», Хрестом Доблесті та Хрестом Заслуги.
