Попри те, що під час місцевих виборчих перегонів найбільше голосів здобували уродженці польської столиці, Станіслав Вигановський став одним із тих переможних винятків. В повоєнну добу талановитий урбаніст працював над проєктами щодо відновленням міста після німецьких бомбардувань, а наприкінці двадцятого сторіччя варшав’яни обрали його новим мером. Детальніше про біографію Станіслава Вигановського, а саме: з чого почався його шлях до влади, як отримав посаду мера, де ще працював політик та чим запам’ятався читайте на warsawyes.com.
Шлях до влади
Станіслав Вигановський народився на початку зими 1919 року. Першу освіту здобув у вроцлавській середній школі, а потім хлопець ще закінчив вищий навчальний заклад з нахилом на економіку. Під час науки працював в Академічній корпорації “Ягеллонія”.
В добу розгортання Другої світової війни Станіслав Вигановський пішов на фронт. Після капітуляції Польщі продовжував боротьбу у складі партизанських загонів. У 1950 році, здобувши ступінь доктора економічних наук, працював як на батьківщині, так і за кордоном. Станіслав Вигановський є одним з тих ентузіастів, завдяки яким вдалося відновити Варшаву з попелу війни. Чоловік став талановитим урбаністом і входив до низки містобудівних та урбаністичних польських товариств.
У 1974 році Станіслав Вигановський покинув Польщу для того, щоб набратися нового професійного досвіду на африканському континенті. Там чоловік планував будівництво міст, зокрема, в Алжирі. Повернувшись на рідну землю, вступив до політичного руху “Солідарність”.
Як став мером Варшави?
Наприкінці двадцятого сторіччя Станіслав Вигановський тимчасово працював на посаді варшавського воєводи. Потім, коли до влади прийшов новий уряд на чолі з прем’єр-міністром Тадеушем Мазовецьким, той виснув Станіслава кандидатом на посаду мера. Влітку 1990 року шляхом виборів містяни обрали собі чергового міського голову, ним став Станіслав Вигановський.
На вищезгаданій посаді чиновник запам’ятався, зокрема, керуванням організації під назвою “Всесвітня асоціація міст миру”. Паралельно варшавський чиновник також виконував обов’язки делегата від Польщі на Постійній конференції місцевих і регіональних влад у Європейському союзі. Був віцеочільником з питань уряду та місцевого самоврядування при Апараті Ради міністрів, допомагав створювати Союз польських метрополій. В останньому товаристві згодом став президентом.
Після чотирьох років правління міського голови варшав’яни більше його не обирали на цю посаду. Натомість Станіслава Вигановського намагався пробитися до вищої палати польського парламенту, але без успіху.
Також про політичну кар’єру варшавського чиновника відомо, що він свого часу підтримував кандидатуру першої жінки на посаді міського голови Варшави – Ганна Гронкевич-Вальц.
У 2017 році колишній мер польської столиці помер, його поховали на кладовищі в Юзефоні. Залишилась вдовою тоді його дружина — Ельжбета. За своє насичене життя Станіслав Вигановський запам’ятався як очільник славетного міста, яке намагався розвивати. Власне про це талановитий урбаніст розписав детально в авторській книзі, яка має назву “Завтра чудова Варшава”. Серед головних нагород Вигановського, здобутих за життя та присвячених посмертно, є такі: “Командорський хрест із зіркою”, “Орден Відродження Польщі”, “Командорський хрест Ордена Відродження Польщі”, “Золотий Хрест Заслуги”, “Медаль 10-річчя ПНР”, “Медаль За довгий шлюб”, “Хрест Армії Крайової”, “Звання Почесного громадянина столиці Варшава” тощо.
