У Польщі втілити юнацький опір окупаційній системі вдалося Федерації бойової молоді — радикальній антикомуністичній організації. Об’єднавшись проти єдиного ворога, вона змогла заохотити до дій розчарованих реальністю ентузіастів та бунтарів, пише warsawyes.com.
Історія заснування та розвитку Федерації бойової молоді
29 червня 1984 року Артур Домбровський, Яцек Гурський, Цезарій Раутшко та Томаш Рогуський очолили Федерацію бойової молоді у Варшаві. Хоча спершу хлопці не мали конкретної політичної програми, вони зосередилися на боротьбі за вільну демократичну Польщу. Під прапором спротиву системі та ритму панк-музики організація адресувала свої гасла юнацтву від початкової школи до університету. Продовжуючи справу Федерації шкільної молоді, ентузіасти прагнули розгорнути загальнонаціональну антикомуністичну діяльність.
У вересні 1984 року Федерація бойової молоді взяла на себе відповідальність за підпільне молодіжне видавництво BUNT. Під новим керівництвом воно не лише фіксувало актуальні події, а й закликало однолітків до активної участі у русі. У листопаді організація почала видавати перший власний журнал Serwis Informacyjny FMW. Завдяки своїй періодичності та довготривалості він став важливим інструментом для систематичного інформування учасників руху.
Водночас у жовтні 1984 року розпочала свою діяльність Гданська федерація бойової молоді на чолі з Маріушем Вільчинським та Клаудією Мощинською. Як один з найдинамічніших осередків організації вона діяла у майже всіх середніх школах, університетах та на робочих місцях краю у період свого розквіту. Не обмежуючись протестами та конфліктами з урядом, активісти працювали над розвитком бібліотеки, архіву, видавництва та виконавчих груп.
Незабаром Федерація бойової молоді почала готуватися до створення нового професійного видавництва. У лютому 1985 році вийшов перший номер газети Nasze Wiadomości як альтернатива Serwis Informacyjny FMW. Прагнучи привабити широку аудиторію, вона трансформувала свій формат від інформативного до багатопрофільного. Так, активісти почали публікувати історичні дослідження, інтерв’ю з опозиційними діячами та політичні коментарі.
У травні 1985 року відбулася серія арештів серед прихильників Федерації бойової молоді. Після цього друкарню видавництва Nasze Wiadomości евакуювали до квартири Моніки Шевчак, а потім — до Ніни Ручко. У березні 1986 року Служба безпеки Польщі виявила нове місце друкарні та розгромила її. Однак активісти продовжили роботу та перевидали конфіскований наклад.
Провал на перших місцевих виборах ознаменував поступовий занепад Федерації бойової молоді. Досвідчені кандидати витіснили юнацтво на узбіччя політичного життя. Так, організація втратила свій вплив через внутрішні суперечки, відсутність чіткої стратегії та неспроможність адаптуватися до нових політичних реалій. У Варшаві активісти припинили свою діяльність у 1989 році, а у Гданську — у 1990 році.
Визнання та значення діяльності Федерації бойової молоді
У період комуністичного режиму Федерація бойової молоді взяла активну участь у боротьбі за вільну та демократичну Польщу. Поширюючи ідею відновлення незалежності, вона об’єднала понад 1000 школярів, студентів та робітників. Вони діяли не лише у Варшаві, але й у Гданську, Кракові, Лодзі, Познані, Вроцлаві, Кельце, Перемишлі, Неполоміце тощо. Організація також співпрацювала із «Солідарністю», «Бойовою солідарністю», Незалежною освітою, Незалежною студентською спілкою, Незалежним молодіжним рухом та Солідарною молоддю.
