Цей уродженець Варшави є одним із найвпливовіших польських політиків, завдяки чому здобув неофіційне звання “начальника” країни. Колишній прем’єр-міністр та брат-близнюк загиблого Президента Польщі Леха Качинського пройшов насичений шлях до влади. Детальніше про біографію Ярослава Качинського читайте на warsawyes.com.
Початок та становлення політичної діяльності
Ярослав Качинський народився у польській столиці в родині військовослужбовця Раймунда Качинського, який боровся проти німецьких окупантів за незалежність Польщі. А мати Ярослава – Ядвіга, працювала мовознавицею. Разом зі своїм братом-близнюком, Лехом Качинським, який у майбутньому став Президентом Польщі, росли у люблячій сім’ї та у відносній фінансовій стабільності. Натомість хлопці радували батьків успішністю в школі.
Після закінчення навчання варшав’янин вступив до місцевого університету, де на факультеті права й адміністрації здобув диплом бакалавра та магістра. Потім кілька років присвятив себе науковій діяльності на базі рідного вищого навчального закладу, а також очолював університетську бібліотеку.
Наприкінці двадцятого сторіччя разом з Лехом починає робити перші кроки у політиці, та створює Фонд преси “Солідарність”. Хоч тоді це було звичайне громадське товариство, але з часом на базі спілки Качинські запускають однойменну партію.
Однією з головних передумов до розгортання політичної кар’єри Ярослава стали масові робітничі протести у Польщі. Під час збройних заворушень у країні він займався розслідуваннями щодо вбивства польськими правоохоронцями мирних містян. А коли у країні запровадили воєнний стан, Ярослав продовжував діяти приховано, відстоюючи права людей у Польщі та мріяв про європейський вектор для країни.
В добу процесу демократизації його батьківщини Качинський активно розповсюджує наративи свободи та поваги до людей через видання “Tygodnik Solidarność”, яким керував.
Рік працював в команді президента Леха Валенси, але через конфлікт між ними свої повноваження склав. Згодом почалась самостійна депутатська стежина у верхній та нижній палатах польського парламенту. Тоді варшав’янин запам’ятався своєю антикомуністичною риторикою, зокрема, критично ставився до тодішнього “червоного” гаранта держави, Валенси.
Після низки мандрувань з новоствореними партіями у політичному просторі Польщі, нарешті, Ярослав об’єднує зусилля з братом — вони засновують партію “Право і справедливість”. І хоч “ПіС” братів Качинських на початку двадцять першого сторіччя не була дуже відомою, зате чиновник зміг розвивати свою політичну кар’єру. А Лех Качинський взагалі став мером Варшави.
На яких посадах працював та нагороди варшав’янина
У 2005 році “ПіС” отримала місце у польському Сеймі. Згодом його брат з успіхом взяв участь у президентських перегонах, зробивши Ярослава прем’єр-міністром країни. Варшавська родина з того моменту керувала всією Польщею, вони були одними з найвідоміших у світовій політиці братами-чиновниками.
У 2007 році покинув посаду прем’єр-міністра. До 2010 року очолював партію “Право і Справедливість”, а після авіакатастрофи, в якій загинув Лех Качинський, взяв участь виборах Президента Польщі. В другому турі поляки обрали нового гаранта, ним став Броніслав Коморовський замість Ярослава Качинського.
Здавалося, що доба правління братів Качинських завершилась. Однак навіть у сучасні дні, попри те, що Ярослав лише формально рахується у складі політичного руху “ПіС”, який колись заснував, він є доволі впливовим.
Впродовж своєї довгої політичної кар’єри неодноразово ставав переможцем медійних премій, наприклад, “Людина року” та інші. Також має у своєму арсеналі такі відзнаки як “Медаль імені Самуїла Боґуміла Лінде від мерії міста Торунь”, Медаль 660-ліття міста Новий Торг, “Орден Перемоги імені Святого Георгія від грузинського уряду”. А від української влади отримав Орден князя Ярослава Мудрого II ступеня.
