Однією з найбільш відомих варшавських підпільних організацій періоду Другої світової війни є Жеґота. Це одне з небагатьох угруповань, яке діяло з ціллю порятунку євреїв. Його заснував Польський уряд, який опинився у вигнанні внаслідок окупації. Членами та організаторами Жеґоти є відомі польські громадські та політичні діячі, зокрема Зофія Коссак, Ірена Сендлер та Ян Добрачинський.
Жеґота — це не просто підпільна організація. Це окрема сторінка в польській історії, яка зіграла вагому роль у перебігу майбутніх подій. Саме тому у нашій статті на warsawyes.com ми хочемо розповісти історію цієї організації.
Історія та діяльність організації
Жеґота, або Рада допомоги євреям — це гуманітарна підпільна організація, яка існувала з 1942 по 1945 роки. Це був орган польського уряду в еміграції, який був створений з метою допомоги євреям, що постраждали внаслідок дій окупантів. До сьогодні про діяльність Жеґоти не збереглося багато відомостей. Однак у нашій статті ми зібрали найцікавіші факти з історії організації.
Коли у 1941 році німецька влада почала масове знищення євреїв, організовувала депортацію населення в табори смерті та вела активну пропаганду, Єврейське угруповання Інформаційного відділу Управління інформації та пропаганди штабу Армії Крайової не могло стояти осторонь. У той час штаб активно збирав усю інформацію про долю польських євреїв, аби підтвердити жорстокі дії окупаційної влади. Після підтвердження знищення єврейського народу було прийняте рішення надати допомогу євреям.
Саме в цей час, а саме 11 серпня 1942 року, відома польська письменниця Зофія Коссак-Щуцька першою публічно закликала припинити переслідування та знищення євреїв. У той час письменниця була головою Польського фронту відродження, що дозволило їй видати заклик до протесту друком (було видано п’ять тисяч примірників).
Для того, щоб налагодити та систематизувати допомогу і порятунок євреїв у 1942 році було організовано Тимчасовий комітет допомоги євреям – Жеґоту. Очільницею організації стала Зофія Коссак-Щуцька, яка вважала, що нею повинні керувати виключно поляки та євреї. Очевидно, що організація була змушена діяти підпільно. Усі члени ризикували власним життям, адже викриття означало смерть.
Для того, щоб бути максимально корисною і при цьому непомітною, рада вирішила виділити декілька ключових аспектів допомоги євреїв. Вона полягала, насамперед, у наданні фінансової, житлової, медичної, легалізованої та дитячої допомоги євреям, які постраждали внаслідок злочинів окупаційної влади.
Як діяла Жеґота?
Учасники підпільної організації дуже швидко організували допомогу євреям. Насамперед допомогу надавали дітям: їх переховували у прийомних родинах, дитячих будинках чи інших установах, які мали можливість працювати підпільно. Родини, які погодились переховувати єврейських дітей, отримували фінансову допомогу. Важливу роль у діяльності Жеґоти відіграла Ірена Сендлер, яка надала допомогу більше 2500 дітям.
Для розширення своїх можливостей, Жеґота також співпрацювала з різними громадськими та релігійними організаціями. Багато релігійних установ надавали євреям свідоцтва про католицьке хрещення, що буквально рятувало їх життя. Громадські організації допомагали виготовляти фальшиві документи (загалом їх було видано понад 50 тисяч). При цьому слід додати, що документи надавалися євреям абсолютно безкоштовно.
Чи не найголовнішим аспектом діяльності Жеґоти було надання якісної та доступної медичної допомоги євреям. Багато євреїв боялися звертатися до лікарів, щоб їх не викрили. За сприянням Жеґоти у підпільних та домашніх умовах проводилися навіть найскладніші операції.
Відповідно до підрахунків організації, нею було врятовано понад 50 тисяч євреїв.