П’ятниця, 12 Серпня, 2022

Найгучніший злочин Варшави

Багато років тому столицю Польської Народної Республіки сколихнуло жорстоке вбивство молодого поета Гжегожа Пшемика. Юнак загинув від рук комуністичної поліції. Далі на warsawyes.

Що передувало трагедії

Гжегош Пшемик народився 17 травня 1964 року в сім’ї поетеси Барбари Садовської та Леопольда Пшемика. Освіту він здобував у XVII школі імені Фрича Моджевського.

Поетеса Барбара Садовська входила до складу Комітету захисту робітників. Жінку часто арештовувала міліція та проводила допити. Причиною арештів була участь поетеси в опозиційному русі.

Декілька разів офіцери погрожували жінці, що з її сином може трапитися “нещасний випадок”: наприклад хлопець може потрапити в аварію. Останній допит Барбари Садовської відбувся за два тижні до смерті Гжегоша.

12 травня 1983 року Гжегож Пшемик разом з друзями пішов на центральну площу Варшави аби відсвяткувати отримання атестата середньої школи. Також в цей день відзначали смерть державного діяча Юзефа Пілсудського, якого радянська влада вважала ворогом.

Однак, поліція заарештувала хлопця разом зі шкільним другом Цезарієм Філософом. Хлопці не мали при собі ніяких документів. Гжегожа Пшемика доставили до відділення поліції, де жорстоко побили. Коли школяр повернувся додому, почав скаржитися батькам на сильні болі в животі. Швидка госпіталізувала хлопця до лікарні.

Всупереч всім зусиллям лікарів, які два дні боролися за життя випускника, врятувати його не вдалося. Через три дні Гжегожу Пшемику могло виповнитися 19 років.

У Варшавській лікарні Гжегожа Пшемика оперували найкращі лікарі. Пізніше вони давали свідчення в справі про вбивство молодого поета.

Похорон як масова демонстрація проти комуністичного режиму

На наступний день про смерть польського поета закатованого міліцією дізналися практично всі західні ЗМІ. Відомий опозиційний письменник Віктор Ворошильський звернувся до прем’єр-міністра Польщі Мечислава Раковські з вимогою провести чесне та прозоре розслідування вбивства Гжегожа Пшемика, адже в опозиції ходили чутки, що вбивство хлопця було помстою його матері Барбарі Садовській.

Хоча, в польських засобах масової інформації про інцидент не було ні слова. Лише 17 травня в державній газеті «Życie Warszawy» опублікували невеличку замітку про нібито бійку двох чоловіків з правоохоронцями. В замітці нічого не вказували про затримання чоловіків та їх поміщення у відділок міліції.

Друг Гжегожа Пшемика, Цезар Філософ, терміново виїхав з Варшави, адже він був ключовим свідком у справі та побоювався за своє життя.

Провести польського поета в останню дорогу 19 травня прийшли близько 60 тисяч людей. Похорон Гжегожа Пшемика перетворився на стихійну демонстрацію проти комуністичного режиму.

Вирок у вбивстві

Враховуючи небачений суспільний розголос, міліція Варшави змушена була розпочати розслідування вбивства поета. Хоча, паралельно із розслідуванням, правоохоронці оголосили масштабну компроментуючу компанію проти родини Гжегожа Пшемика, його друзів та рідних.

Висновки судово-медичної експертизи підтвердили, що поет міг отримати травми лише в той час, коли перебував у відділенні міліції. Обвинувачення висунули двом працівникам міліції Іренеушу Костюку та Аркадіушу Денкевичу. Також звинувачення отримали двоє лікарів Броніслав Ясицький і Павло Вільман, яких підозрювали у лікарській халатності.

Судовий процес розпочався 31 травня 1984 року. Його широко висвітлювали закордонні журналісти, чого не скажеш про польське телебачення. Під час виступу в суді друзі Гжегожа Пшемика та лікарі підтвердили, що його побили правоохоронці, однак це не було взято до уваги судом, оскільки на противагу цим показам було чимало свідчень міліціонерів, які спростовували свою причетність до смерті поета.

16 липня 1984 року суд повністю виправдав двох міліціонерів. Лікарів Броніслава Ясицького та Павла Вільмана визнали винними в умисній халатності, однак їх звільнили від відбування покарання.

Перегляд справи після падіння комуністичного режиму

Розслідування в справі Гжегожа Пшемика відновили в 1993 році після розвалу Радянського Союзу та ліквідації комуністичного режиму.

Розгляд справи тривав роками. Сторону обвинувачення підтримував батько загиблого поета Леопольд Пшемик, який виступав у процесі другорядним прокурором. У 2010 році, після численних апеляцій справу повернули до суду вже закінчення терміну розгляду.

Після цього Леопольд Пшемик звернувся зі скаргою до Європейського суду з прав людини. За результатами розгляду Європейський Суд визнав Польщу винною в неефективному розслідуванні смерті Гжегожа Пшемика.

Зокрема, Польща не дотрималася другого параграфу Європейської Конвенції з прав людини, яка гарантує кожному право на життя та ефективне розслідування справи. Батькові поета Леопольду Пшемику присудили грошову компенсацію в розмірі 20 тисяч євро.

Загалом слідство тривало довгих 20 років. В Європейському суді визнали настільки довгий термін затягуванням слідства. На думку суду, в польських законах нечітко виписана відповідальність за комуністичні злочини. Трибунал охарактеризував справу як «велику поразку польської юстиції».

Вшанування пам’яті Гжегожа Пшемика

Щороку влада проводить вшанування пам’яті Гжегожа Пшемика. Так, у 2013 році урядуща партія Польщі та опозиція досягли згоди щодо запровадження вшанування пам’яті закатованого поета.

За словами тодішнього віце-маршала Сенату Станіслава Карчевського, який представляв партію «Право і справедливість», заходи мають не меті не лише згадку про безневинно загиблого Гжегожа Пшемика, але й можливість донести молоді історію та правду про події, які відбувалися декілька десятиліть тому. Адже історію потрібно не лише знати, а й робити відповідні висновки. Сенат висловив засудження виконавцям і замовникам жорстокого політичного вбивства.

Тому, кожного року в ніч з 12 на 13 грудня в Польщі віддають шану жертвам воєнного стану, серед яких і поет Гжегож Пшемик. Адже країна пам’ятає часи комуністичного режиму і багато, хто втратив своїх рідних, ще не пережили цю травму.