П’ятниця, 12 Серпня, 2022

Перший президент Варшави

Варшава має досить цікаву систему організації законодавчої та виконавчої влади. Місто розділене на 18 районів, кожен з яких має власну раду – Rada dzielnicy. Головними функціями рад є надання допомоги міській раді та президенту.

Наприклад, вони наділені повноваженнями по управлінню майном міста, комунальними підприємствами чи навчальними закладами. Кожного керівника районної ради називають мером. Безпосередньо мер Варшави називається президентом. Першим президентом Варшави обрали Леха Качинського. Чим відзначився посадовець та що зробив для міста. Детальніше на warsawyes.

Дитинство Леха Качинського

Лех Качинський є уродженцем Варшави. Народився майбутній президент 18 червня 1949 року. У нього є брат-близнюк Ярослав Качинський, який очолював політичну партію «Право і справедливість».

Мати Ядвіга Качинська за освітою була польським філологом та працювала викладачем у навчальних закладах Варшави, під час Другої світової війни входила до числа співробітників Інституту літературних досліджень.

Батько Раймунд Качинський працював у конструкторському бюро та викладав у Варшавському технічному університеті. Він такою воював у складі Армії Крайової та брав участь у Варшавському повстанні. В родині панували патріотичні традиції, тому й дітей виховували в дусі поваги і любові до своєї батьківщини.

Освіта

Середню освіту Лех Качинський здобував в середній школі імені Йоахіма Лелевеля та загальноосвітній школі Польської авіації. В шкільні роки майбутній політик разом з братом близнюком Ярославом знялися в дитячій стрічці «Про тих двох, котрі вкрали місяць».

Після завершення навчання у школі, він поступив на факультет права та адміністрації Варшавського університету.

Захистивши магістерську дисертацію в 1967 році, Лех Качинський вирішив присвятити своє життя науці. Він переїхав працювати до містечка Сопота, де долучився до співробітників кафедри трудового права Гданського університету.

В 1980 році Лех Качинський успішно захистив докторську дисертацію на тему «Обсяг свободи сторін у частині формування змісту трудових правовідносин». В 1990 році майбутній політик написав та захистив ще одну дисертацію на тему «Соціальна пенсія».

З 1999 року Лех Качинський повернувся до Варшави, де він обійняв посаду професора Університету кардинала Стефана Вишинського.

Політична діяльність

Лех Качинським був активним учасником антикомуністичної опозиції. Ще в 1977 році він співпрацював з Комітетом захисту прав працівників та входив до складу Вільних профспілок. Окрім цього Лех Качинський брав участь у першому загальнонаціональному з’їзді руху «Солідарність».

Свою політичну кар’єру Лех Качинський розпочав у 1998 році. За результатами парламентських виборів його обрали сенатором від Гданської області. Через два місяці спільно з братом Ярославом Качинським почав створювати коаліцію між партіями «Солідарність», ZSL та SD.

З того часу політична кар’єра Леха Качинського стрімко пішла вверх. З 1991 до 2000 року політик обіймав посади міністра державної безпеки, керівника Бюро національної безпеки, голови Вищої контрольно-ревізійної комісії, члена Адміністративної ради Міжнародної організації праці при ООН, міністра юстиції.

З проголошенням незалежності Польщі Лех Качинський виступав за декомунізацію та проведення демократичних реформ. За короткий період часу він став одним з найпопулярніших політиків Польщі.

18 листопада 2002 року Лех Качинський переміг на виборах президента Варшави. Його головними гаслами були боротьба з корупцією та відновлення правосуддя. За його правління значно зріс рівень безпеки в місті.

Президентство Леха Качинського

В жовтні 2005 року Лех Качинський взяв участь у президентських виборах. З перевагою у 54 відсотки голосів, він переміг свого конкурента Дональда Туска. Його брат Ярослав Качинський обійняв посаду прем’єр-міністра Польщі.

В 2007 році перемогу на парламентських виборах здобула партія правоцентриських поглядів «Громадянська платформа». Оскільки партію очолював Дональд Туск, Лех Качинський змушений був співпрацювати з ним. Хоча, президент ніколи не схвалював політику свого конкурента, вважаючи, що його бачення розвитку економіки є надто ліберальним.

Трагедія 2010 року

Трагічною датою в історії Польщі стало 10 квітня 2010 року. В цей день у авіакатастрофі загинув президент Лех Качинський разом з дружиною, велика частина високопосадовців Польщі, громадських діячів та духовенства. Загалом в авіакатастрофі загинули 96 людей разом із членами екіпажу.

Спільно з політичною елітою, Лех Качинський мав намір відвідати Катинський цвинтар неподалік Смоленська. Кладовище є меморіальним монументом жертвам тоталітарного переслідування, яке забрало життя багатьох поляків.

10 квітня 2010 року президент мав звернутися до польського народу з промовою з нагоди 70-ї річниці трагедії у Катині. Політологи вважали, що Лех Качинський хотів оголосити про участь у нових виборчих перегонах на президентський пост.

Однак, при здійсненні посадки літак розбився. В Росії згодом оприлюднили свою офіційну версію авіакатастрофи, а саме складні метеорологічні умови та сильний туман. Відомо, що літак опустився на надто малу висоту і в результаті зачепив крилом березу та розбився за 500 метрів від посадкової смуги.

В серпні 2014 року у Варшаві суд прийняв рішення поновити розслідування справи загибелі Леха Качинського та високопосадовців Польщі. Через три роки польська прокуратура перекваліфікувала обвинувачення висунуті російським диспетчерам «Смоленськ-Північний». Якщо раніше диспетчерам висували звинувачення у несвідомому доведенні екіпажу президентського літака до катастрофи, з 2017 року цей критерій змінили на “свідоме доведення”.

Лех Качинський протягом всієї політичної діяльності не очорнив свою біографію жодними скандалами та підкупами і увійшов в історію як яскрава та цікава особистість. 15 квітня 2010 року політику посмертно присвоїли звання «Почесного громадянина міста Варшава».