Четвер, 29 Вересня, 2022

Як у Варшаві відбулись перші «вільні» вибори?

4 червня 1989 року у Варшаві відбулась історична подія, яка назавжди змінила життя Польщі та всієї Європи. Ця подія набула епохального масштабу – у Польщі відбулися перші вільні вибори, що означало початок нової ери у всіх сферах життя, пише warsawyes.com.

Важливість виборів 4 червня

Усі демократичні сили руху «Солідарність» у цей день приголомшливо розгромили комуністів, що стало першим кроком до швидких змін  не лише у Польщі, але й у Центрально-Східній Європі. 4 червня 1989 року – дата, яка стала кінцем комуністичного правління у європейських країнах.

Перші вільні парламентські вибори у Варшаві стали результатом угоди, яку напередодні за круглим столом уклали комуністична влада, представники опозиції та Католицької церкви. Після Другої світової війни це були перші вільні вибори до Сейму та до відновленого Сенату. Тоді приголомшливу перемогу здобула профспілка «Солідарність». Незважаючи на те, що вибори 4 червня вважають «вільними», вони не були повністю демократичними. Тому упродовж багатьох років так звані перші «вільні» вибори у Польщі викликають багато суперечок та приховують низку таємниць. 

Тому у нашій статті ми детальніше розповімо про цю історичну подію, її вплив на інші країни та наслідки, які відіграють важливу роль у сучасній політичній системі Польщі.

Революційні вибори: чому вони стали культовими?

Кожному, хто був свідком усіх тих подій, та навіть наступним поколінням знайомий культовий плакат, на якому на тлі логотипу «Солідарності» було зображено ковбоя у стилі американського фільму про Дикий захід. На плакаті, окрім ковбоя, є текст «Рівно опівдні 4 червня 1989 року». Таким чином ковбой запрошував громадян Варшави взяти участь у виборах та викликав на дуель опозицію «Солідарності». 

Не лише самі вибори стали культовими, але й і підготовка до них. Опозиціонери активно спілкувалися з звичайними людьми на вулицях, під час зустрічей з електоратом вони запрошували відомих акторів, письменників та виконавців. До прикладу, у 1989 року у передвиборному штабі «Солідарності» виступила зірка світового масштабу – Стіві Уандер. Раніше у Польщі чи в інших європейських країнах ніхто такого не робив. 

Вдалою та успішною вийшла ініціатива щодо плакатів з опозиційними кандидатами із Лєхом Валенсою. Опозиція робила це все для того, щоб підвищити впізнаваність усіх опозиційних політиків серед місцевих жителів. Насправді більшість кандидатів була невідомою для поляків. Тому їх фотографували з одним лідером, який був відомий на цілий світ. Із цього моменту перші вільні вибори у Польщі стали культовими та кардинально змінили хід історії у майбутньому. 

У день виборів поляки мали можливість самостійно вирішити, чи вони хочуть жити як раніше, чи продовжувати підтримувати комуністичний режим. Як бачимо через призму часу, полякам вдалося зробити правильний вибір, який однозначно покращив політичний режим та рівень життя громадян. Однак мирні вибори 4 червня стали чудовим стимулом для змін і для інших країн. Хто ще надихнувся прикладом Польщі?

Вплив виборів на сусідні країни

Приклад такого мирного закінчення епохи комуністів у Польщі однозначно надихнув інші країни. Вибори 4 червня 1989 року створили ефект доміно, їх відразу підловили країни соцтабору. Однак не кожній країні вдалося провести вибори мирним шляхом. Наприклад, у Чехословаччині відбулась Оксамитова революція, у Берліні – впала стіна в НДР. Не так гладко все відбулося у Румунії: там вибори закінчилися лише після кривавого протистояння та низки протестів.

Навіть у Польщі перед виборами боялися жорстокого варіанту розвитку подій. Один із колишніх лідерів «Солідарності», польський політик Богдан Борусевич розумів ймовірні наслідки цих виборів та розраховував на дещо інший результат. Ніхто не приховує того, що зміни у політичній системі відбулися лише через слабкість відцентрових процесів усередині СРСР. Польські комуністичні лідери втратили впевненість у власних можливостях напередодні виборів, оскільки сам Горбачов повідомив, що жодного втручання до справ іншої держави не буде. 

Очевидно, що для успішного результату виборів необхідно було створити відповідно умови напередодні. Коли «Солідарність» пробувала виграти ще на початку 1980 року, це спричинило хвилю масових робітничих протестів у багатьох містах Польщі. Ще на початку 80-х років Польща відійшла від країн соцтабору, її було ізольовано тоді, коли СРСР був міцним та рішучим. 

Складно сказати, що вибори 4 червня 1989 року були мирними та некривавими. У цей день все відбулося спокійно, проте для цього полягли чимало протестувальників. Упродовж майже десяти років боротьба польської «Солідарності» забрала кілька десятків життів. Тому, якби не лояльна позиція тогочасної опозиції, яка активно займалась форсуванням подій, та поступове послаблення впливу СРСР, перші вільні вибори Польщі могли пройти не так спокійно.

Значення виборів 4 червня: чи насправді вони «очистили» Польщу від комуністів?

Незважаючи на те, що важливу та історичну роль виборів 4 червня 1989 року у Польщі та світі ніхто не заперечує, все ж таки існують різні версії та відтінки інтерпретацій подій у той період часу. Коли Польща святкувала двадцяти п’яти річчя перших вільних виборів, до Варшави на святкування приїхало більше десяти світових лідерів на чолі з Бараком Обамою – тогочасним президентом Сполучених Штатів Америки. Рівно через п’ять років ситуація кардинально змінилась: на святкування тридцятиріччя цієї події польська влада не захотіла гучно святкувати та обмежилась звичайними заходами у парламенті.

Чому з часом світові лідери та польська еліта настільки розділилась у ставленні до цієї дати? Що вплинуло на інше сприйняття 4 червня 1989 року? Безліч політиків правоконсервативного табору, який очолює Ярослав Качинський, вибори 4 червня хоч і мали важливе історичне значення, проте їм не вдалося остаточно очистити польську владу від комуністів. На думку табору, ті комуністи, які були присутні у парламенті, встигли «перевзутися», укріпити свої позиції та, використовуючи свій вплив у владі, міцно закріпитися у бізнесі, спеціальних службах, судових органах та у політиці вже демократичної Польщі. На думку правоконсервативного табору при польській владі, у Польщі насправді не відбулося справжньої люстрації. У результаті це призвело до того, що колишні комуністи непогано влаштувалися у демократичній Польщі. Доказом цього є те, що один із лідерів посткомуністів – Олександр Кваснєвський – був обраним президентом Польщі у 1995 році. 

У сучасних варшавських лібералів дещо відмінні погляди на події 4 червня 1989 року. Вони не вважають ці вибори головною причиною та основою таких швидких демократичних змін у Польщі. Слід враховувати і те, що інші країни соцтабору брали приклад з Польщі і таким самим чином вирішували проблему комунізму. 

Незважаючи на розбіжності в середині Польщі та різні погляди до подій 4 червня 1989 року, варто визнати, що той ковбой, який закликав громадян Польщі взяти участь у виборах, став тим самим передвісником ряду революцій та змін, які призвели до початку іншої ери у політичному житті держави. 

.,.,.,.