Четвер, 28 Березня, 2024

Оборона Варшави 1939 року

Варшава, як і багато міст в часи Другої світової війни, зазнала величезних людських втрат та руйнувань. 1 вересня 1939 року увійшло в історію як початок найкровопролитнішої війни людства: німецька армія завдала масових авіаційних бомбардувань по столиці Польщі Варшаві. Більше на сайті warsawyes.

Чому столиця Польщі була важливою для німецького командування

Керівна верхівка Німеччини одразу відзначила у своїх планах Варшаву як важливу ціль. Адже столиця Польщі була політико-адміністративним та стратегічним центром країни. До того ж мала хорошу транспортну розв’язку.

Також через Варшаву проходили залізничні мости в районі ріки Вісла. У випадку захоплення мостів, створилася б перешкода в доставленні постачання польській армії та мирним громадянам. Окрім цього у Варшаві розташовувалося багато промислових підприємств, які могла б використати німецька армія.

Протиповітряна оборона Варшави

Військовим міністром Польщі було віддано вказівку про вжиття заходів для оборони столиці. Основна увага приділялася захисту східної частини міста, а також обороні мостів і облаштування можливості їх підриву у випадку необхідності.

Практично з перших годин війни Варшава потрапила під масовані авіаудари. При цьому німецькі війська завдавали ударів не лише по об’єктам військової інфраструктури, але й цинічно бомбили лікарні, школи, комунальні мережі. Навіть проти мирних жителів міста застосовували кулеметні черги з повітря.

В противагу Варшава залучила протиповітряну оборону. Проти загарбників виступили загони під керівництвом полковника Казімежа Барана, які мали на своєму оснащенні 54 винищувачі. Спочатку оборона Варшави діяла досить успішно: лише за п’ять днів вдалося знищити понад чотири десятки ворожих літаків. Ще сорок літаків-винищувачів знищили зенітна артилерія міста.

Однак, після 5 вересня в протиповітряній обороні розпочалися труднощі. Військове командування Польщі вирішило вивести з Варшави частину авіації та направити її на Люблін та Львів. Натомість німці відправляли бомбити місто все нові бомбардувальники.

10 вересня 1939 року отримало назву «кривавої неділі»: над містом літали 70 бомбардувальників, які лише за один день завдали по Варшаві 17 бомбардувань, бомби скидалися одна за одною.

Початок боїв за Варшаву

Битва на суходолі розпочалася 8 вересня 1939 року. Німецькі війська зайшли на околиці Варшави. Героїчними зусиллями польській армії вдалося відбити напад, проте місто взяли в облогу. Хоча по німецькому радіо запевняли, що Варшаву вдалося захопити того ж самого дня.

Командувачем оборони Варшави призначили генерала Валеріана Чуму, а начальником штабу – полковника Тадеуша Томашевського.

Перед наступом німецьких військ більша частина міської влади спішно покинула Варшаву. Разом з ними відійшли правоохоронці, пожежники та військовий гарнізон. Залишилися захищати місто лише декілька батальйонів піхоти та одна батарея. Також був відданий наказ терміново залишити Варшаву усім хлопцям, які досягнули повноліття.

Керувати містом призначили Стефана Старжинського, який одразу ж взявся за організацію цивільної гвардії. Щодня президент виходив у радіоефір та наказував місцевим жителям будувати барикади та протитанкові загони.

Оборонні укріплення встановили на західних околицях міста. Однак, наявних батальйонів для захисту Варшави не вистачало. Поступово до військових приєднувалися добровольці, а також частини, які змушені були відійти від фронту. Добровольчі цивільні батальйони відповідали за будівництво барикад на кордонах міста.

Штурм Варшави

Ввечері 8 вересня розпочався штурм Варшави. Однак, напад було відбито: німецькі війська втратили чимало живої сили та техніки. Поляків врятувала не лише сміливість, але й винахідливість.

Так, одну з вулиць, що вела до центру Варшави, облили скипидаром і коли на неї зайшли німецькі танки, дорогу підпалили. Без жодного пострілу було знищено колону техніки.

8 вересня за наказом головнокомандувача Едварда Ридз-Смігла було організовано Варшавську армію. До неї увійшли захисники Варшави, фортеці Модлін та польські частини, що тримали оборону на лінії річок Вісла та Нарев. Фактично місто перетворилося на самостійний район оборони.

Новоствореній Варшавській армії було віддано наказ за будь-яку ціну захищати столицю. Всупереч відчайдушному опору поляків, 15 вересня німецькі війська прорвали східну оборону Варшави й місто опинилося в облозі. В руках польських захисників залишилася лише частина суходолу, що вела вздовж Вісли до фортеці Модлін. 

В цей же день керівництво німецької армії запропонувало захисникам Варшави протягом 12 годин здати місто та обіцяло надати можливість безпечно евакуюватися цивільному населенню. У випадку відмови погрожували застосувати масовані авіаційні бомбардування.

22 вересня окупанти повністю захопили усі шляхи сполучення з Варшавою і відрізали місто.

Виснажлива облога Варшави

Поряд з цивільними жителями в облозі опинилися 120 тисяч польських військових, які протистояли 175-тисячному німецькому війську. Щоб підготувати місто до штурму, Варшаву щоденно обстрілювали не лише з авіації, але й з артилерії. Одночасно на східному березі Вісли розпочалася атака на Прагу.

25 вересня завершилися останні приготування до штурму. І наступного дня німецька армія пішла у наступ. Атаку сухопутних військ підтримували польова та важка артилерія, а також повітряний флот. Найбільше втрат бомбардування завдавало цивільному населенню.

Однак, атака була успішно відбита Варшавською армією, і німецькі війська повернулися на вихідні позиції. Наступного дня польським військовим вдалося знищити декілька ключових форпостів німців.

Облога міста німецькими окупаційними військами тривала до 28 вересня. Польському гарнізону, яким керував генерал Валеріан Чума, довелося оголосити про капітуляцію.

Ворожа армія почала активно створювати табори для військовополонених. 29 вересня 100 тисяч польських солдат вийшли з Варшави та були взяті у військовий полон. 1 жовтня 1939 року офіційно розпочалася німецька окупаціям столиці Польщі, яка продовжувалася до 17 січня 1945 року.

.,.,.,.