Однією із завзятих учасниць руху опору у Польщі вважається Зофія Банецька — активістка, скульпторка та графік. Підтримуючи євреїв та протистоячи тоталітарним режимам, вона стала яскравим прикладом боротьби за свободу, пише сайт warsawyes.com.
Ранні роки та громадська діяльність Зофії Банецької
Зофія Банецька народилася 12 травня 1917 року у Варшаві. Вона була єдиною дитиною у сім’ї, де батько працював скульптором, а мати — вчителькою. Батьки не сповідували християнство, але віддали доньку у католицьку школу з багатьма євреями. Походячи з асимільованих сімей, вони були навернені в іншу віру. Однак у ліберальному та інтелектуальному домі дівчинки антисемітизм був неприпустимим.
Закінчивши Варшавський університет, Зофія Банецька почала працювати у Національному інституті ремесел. Після початку Другої світової війни будинок сім’ї опинився на території гетто, тому вона була змушена переїхати до друзів. Не бажаючи залишати своїх друзів-євреїв, батько доставляв їм продукти та книги. У 1941 році він загинув під час радянського бомбардування Варшави.
У той період Зофія Банецька та її мати долучилися до новопосталого польського підпілля. Перша доставляла накази та заборонену пресу до провінцій, а друга — зброю та боєприпаси. З пізніших свідчень, молодій підпільниці було страшно, але ще страшніше було залишатися бездіяльною. Незважаючи на небезпеку, вона надавала притулок євреям у своїй оселі та організовувала схованки в інших місцях. Жінка бачила, як їх змушували носити жовті пов’язки, як на вулицях били старих і дітей, як відбувалися розстріли. Ці жахливі сцени назавжди врізалися в її пам’ять.
16 серпня 1945 року радянська влада заарештувала Зофію Банецьку як учасницю руху опору. Військовий суд засудив її до 8 років ув’язнення, але після амністії термін скоротили до 3 років. У в’язниці Фордон жінка долучилася до художньої студії, де створювала сатиричні ілюстрації та в’язані вироби. Клопотання матері та врятованих євреїв не змогли пришвидшити її звільнення.
У 1949 році Зофія Банецька вступила до Академії образотворчого мистецтва у Варшаві. Здобувши освіту, вона зосередилася на малій скульптурі та виставковій графіці. Жінка заручилася підтримкою Польської палати зовнішньої торгівлі та Закордонного виставково-ярмаркового підприємства. Незабаром вона посіла місце викладачки в Академії образотворчого мистецтва. У 1956 році її запросили до Асоціації польських образотворчих митців.
У 1965 році Зофія Банецька пов’язала своє життя з інженером-електроніком Адамом Шульчевським. У 1977 році вона вступила до Комітету оборони робітників. Незабаром подружжя взяло активну участь у русі «Солідарність». Разом вони розповсюджували підпільну пресу й надавали свою квартиру для зустрічей колег. У 1978 році жінка долучилася до організації Летючого університету, таємного навчального закладу для жінок. Спільна опозиційна діяльність не залишилася без уваги: подружжя затримали, а оселю обшукали. Померла Зофія Банецька 2 червня 1993 року у Варшаві.
Визнання та значення патріотичної боротьби Зофії Банецької
Ризикуючи життям, Зофія Банецька зробила важливий внесок у підпільну діяльність та боротьбу з нацистськими окупантами Польщі. Під час Голокосту вона разом зі своєю матір’ю врятувала від неминучої смерті понад 50 євреїв. Незважаючи на ув’язнення, жінка продовжувала допомагати жертвам політичних репресій та порушень прав людини. За свою мужність вона була нагороджена званням «Праведник народів світу», Хрестом Заслуги, Партизанським хрестом та Орденом Відродження Польщі.
